ВІДГУКИ ТА ОЦІНКА ЧИНОВНИКІВ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ
Залишити відгук, скаргу, повідомлення про порушення або подяку щодо міністрів, їх заступників, державних секретарів, Урядових уповноважених, поліцейських, державних службовців та посадових осіб секретаріату Кабінету Міністрів України, міністерств, центральних або місцевих органів виконавчої влади
ЗМІСТ:
Євгеній Горовець - перший заступник Міністра юстиції
Олександр Кубраков - Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України
Богдан Драп'ятий - заступник Міністра внутрішніх справ України
Юрій Васьков - заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України
Людмила Дараган - заступник Голови Фонду державного майна України
Андрій Почтарьов - минулий державний секретарь Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (звільнений 26 травня 2023 року)
Ольга Давидчук - Керівник Секретаріату Уповноваженого у справах ЄСПЛ
Наталія Железняк - директор департаменту Мінʼюсту
Анна Соколова - начальник відділу центрального апарату Мінʼюсту
Оксана Трійчук - спеціаліст відділу центрального апарату Мінʼюсту
Людмила Кравченко - Директор Департаменту публічного права Мінʼюсту
Ярослава Кагляк-Мейдмані - начальник відділу центрального апарату Мінʼюсту
Олена Кравець - начальник відділу центрального апарату Мінʼюсту
Ольга Нижник (Косяк) - спеціаліст відділу центрального апарату Мінʼюсту
Леся Сопронюк - спеціаліст відділу центрального апарату Мінʼюсту
__________________
Євгеній Горовець - перший заступник Міністра юстиції
5 січня 2022 року о 16.30 відбулась зум-конференція стосовно розгляду звернення ГО "УкрДем" від 23.11.2021 № 2311-21-ПЗМЮ між Головою УкрДем Марком Скакуном та Першим заступником Міністра юстиції України Євгенієм Горовцем.
За результатами цієї зустрічі пана Євгенія можна охарактеризувати в цілому з позитивного боку:
зустріч відбулась у чітко визначений час (без запізнень);
до зустрічі пан Євгеній підготувався (попередньо опрацював звернення, знав його зміст та мав вже позицію з порушених питань);
був чемним та ввічливим;
розглянув по суті всі порушені в зверненні питання;
надав обгрунтування своєї позиції.
Разом з тим, висловлені паном Євгенієм позиції стосовно управління в сфері юстиції потребують критичного осмислення, а саме:
"Апарат Мін'юсту перенавантажений, що стає на заваді ефективному та повному виконанню покладених на Мін'юст обов'язків". Коментар Марка Скакуна: "станом на 07.01.2022 року гранична чисельність працівників апарату Мін'юсту становить 1521 особа, а штатна чисельність всього 1162 особи (різниця 359 осіб), а фактична чисельність ще менша. Отже проблема полягає в ненаборі працівників до апарату Мін'юсту".
"Надання доручень та роз'яснень територіальним органам Мін'юсту не є ефективним способом забезпечення законності діяльності цих органів". Коментар Марка Скакуна: "Законом України "Про центральні органи виконавчої влади" передбачено 2 способи реалізації взаємовідносин між апаратом міністерства та його територіальними органами: видання наказу організаційно-розпорядчого характеру або надання заступниками Міністра доручень (наказ та дорученя є обов'язковими для виконання територіальними органами). Відповідальність за виконання наказів та доручень несе керівник територіального органу, якого призначає та звільняє державний секретар міністерства. Отже, апарат Мін'юсту має всі важелі ефективного впливу задля забезпечення законності діяльності своїх територіальних органів.
"Аналіз надання адміністративних послуг є занадто обтяжливим для апарату Мін'юсту". Коментар Марка Скакуна: "Авжеж це є обтяжливим, проте для полегшення процесів використовують автоматизацію. Для цього в Мін'юсті є заступник Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, а також потужне ДП "НАІС". Крім того, Мін'юст зобов'язаний був до 1 жовтня 2021 року спланувати та розпочати запровадження моніторингу якості надання адміністративних послуг. Проте, станом на 07.01.2022 року нічого зроблено не було".
__________________
Людмила Кравченко Директор Департаменту публічного права та Ярослава Кагляк-Мейдмані начальник відділу центрального апарату Мінʼюсту
13 лютого 2020 року Марко Скакун зустрівся з Людмилою Кравченко (Директор Департаменту публічного права, на той момент в.о. Державного секретаря Мін’юсту) та Ярославою Кагляк-Мейдмані (заступник начальника Управління конституційного та адміністративного законодавства того ж департаменту) - головним розробником "Типового положення про громадське раду при міністерстві.." (редакція від 07.05.2019). Зокрема обговорювали події під час формування громадської ради при Мін'юсті у 2019 році.
Людмила та Ярослава переконували Марка Скакуна, що нормами положення не передбачено відмова представникам пов'язаних ІГС в участі в установчих зборах. "Там такого нема" - запевняли вони. Проте під рукою у Марка Скакуна була роздруківка з виділеними ручкою абзацами першим та четвертим пункту 12 Положення: "Підставами для відмови представнику ІГС в участі в установчих зборах є невідповідність ІГС вимогам, установленим пунктом 6 цього Типового положення". А абзацем шостим зазначеного пункту 6 передбачено: "Пов’язані ІГС не можуть делегувати своїх представників до складу однієї громадської ради". Ознайомившись з цими нормами (було видно, що бачать їх вперше в житті), Ярослава та Людмила без найменшого докору сумління сказали "Ну, добре".
Який з цього можна зробити висновок: Пані Ярослава під чуйним керівництвом пані Людмили розробляла проект положення більше 2-х років, опрацювала за її словами купу пропозицій від органів виконавчої влади та громадянського суспільства, все це звела до купи, супроводжувала в секретаріаті КМУ і у підсумку - навіть не знає, які норми закладено в це положення! Як розробник акту, вона повинна, по-перше, за 2 роки розробки знати його напам'ять, по-друге, розуміти як працюють та співвідносяться його норми.
Також пані Ярослава припустилась багато помилок, наприклад, замінила "громадський контроль" (який передбачено законом) на "громадський моніторинг" (нічим не передбачений), а все тому, що не розуміє (сама визнала), на підставі якого закону була прийнята постанова КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996 (відсутня преамбула).
До речі, пані Ярослава обходиться нам у кругленьку суму: в 2020 році на неї було витрачено майже 900 тисяч гривень: зарплата - 734 852 грн, що становить близько 50 тисяч гривень "чистими на руки" на місяць (більше, ніж отримав Міністр Малюська) + 161 тисяча грн ЄСВ. Пані Людмила, яка візувала проект положення, і також повинна знати його норми, отримала ще більше: 1 465 677 гривень, що становить майже 100 тисяч гривень чистими на руки на місяць. І це при тому, що більшість часу чиновники працювали в дистанційному режимі під час карантину, а звичайні люди були вимушені сидіти без роботи, тобто такий собі "Бенкет під час чуми".
__________________
Ольга Давидчук - Керівник Секретаріату Уповноваженого у справах ЄСПЛ
Ольга Давидчук займає цю посаду щонайменше з 2015 року (відповідно до Єдиного державного реєстру декларацій), а в системі виконання рішень ЄСПЛ щонайменше з 2005 року. Ймовірно брала участь у справі "Золотого мандарину" (детальніше). Проте, описаний нижче випадок не про корупцію, а про обман Комітету Міністрів Ради Європи та некомпетентність Ольги Давидчук.
Отже, 3 квітня 2008 року ЄСПЛ прийняло рішення у справі "Корецький та інші проти України" (Заява N 40269/02). В пункті 48 Рішення Суд дійшов висновку, що положення ст.16 Закону України "Про об'єднання громадян": "реєстрації об'єднанню громадян може бути відмовлено, якщо його статутний або інші документи, подані для реєстрації об'єднання, суперечать вимогам законодавства України" є "занадто розмитими, щоб бути достатньо "передбачуваними" для зацікавлених осіб, та надають державним органам занадто широкі межі розсуду у вирішенні питання, чи може певне об'єднання бути зареєстрованим", що є порушенням ч.2 ст.11 Конвенції.
Для попередження подібних порушень був зареєстрований проект Закону "Про громадські об'єднання" від 01.11.2010 під номером 7262-1. В пояснювальній записці законопроекту було вказано: "Чинний Закон України «Про об’єднання громадян» містить численні норми, що суперечать зазначеній Конвенції, на що вказано рішеннями Європейського суду з прав людини (зокрема, у справі Корецький та інші проти України від 03.04.2008 р.)". Закон "Про громадські об'єднання" був прийнятий від 22.03.2012 №4572-VI та дійсно усував виявлене порушення: в ч.10 ст.12 замість розмитих "суперечать вимогам законодавства" було зазначено конкретне "положень, що не відповідають Конституції України, статті 4 цього Закону".
Проте, за мовчазної злочинної згоди Мін'юсту, було прийнято Закон України від 26.11.2015 №835-VIII "Про внесення змін...", яким конкретну ст.12 було виключено та повернуто старе формулювання: "документи суперечать вимогам Конституції та законів України".
6 жовтня 2017 року Комітет Міністрів Ради Європи отримав підготовлений Секретаріатом (під керівництвом Ольги Давидчук) Звіт з виконання рішення у справі "Корецький та інші проти України". В Звіті зазначається, що задля усунення виявлених порушень було внесено зміни до законодавства, і вже тепер, норми Закону України "Про державну реєстрацію..." є вичерпними та "не надають державним органам занадто широкі межі розсуду у вирішенні питання, чи може певне об'єднання бути зареєстрованим". Обман полягав в тому, що нове положення "суперечать вимогам Конституції та законів України" та старе положення "суперечать вимогам законодавства України" по суті нічим не відрізняються, просто цю норму перенесли з одного закону в інший.
Враховуючи, що в Звіті Секретаріат умисно не навів норму цього Закону "суперечать вимогам Конституції та законів України" і не надав ніяких підтверджуючих матеріалів (текст того ж Закону), Комітет Міністрів повірив тому що прочитав та 25 жовтня 2017 року припинив нагляд за виконанням цього Рішення. Визнана ЄСПЛ неправомірною норма продовжує діяти та перешкоджати в праві на об'єднання тисячам українців.
Висновки:
враховуючи, що Ольга Давидчук досі працює на посаді керівника Секретаріату Уповноваженого у справах ЄСПЛ, можна з впевненістю стверджувати, що практика обману Комітету Міністрів Ради Європи є поширеною та тривалою;
поточне керівництво Мін'юсту це влаштовує і така практика навіть заохочується, за 2020 рік пані Ольга отримала більше 1 мільйона гривень.
Опубліковано 12.01.2022
__________________
Наталія Железняк - директор депаратменту реєстрації та систематизації правових актів Мінʼюсту
Управління державної реєстрації нормативно-правових актів. Відділ публічного права.
До завдань відділу належить здійснення контролю та державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших ЦОВВ у сфері публічного права, підготовка проектів законів з цих питань.
Такі завдання передбачають наявність глибинних знань в цій сфері у працівників відділу, проте викладене нижче свідчить про їх відсутність. Хтось може виправдовувати працівників Відділу, мовляв, ті отримують «копійки», що від них чекати, в той же час, наприклад, Кашуба Володимир Вікторович отримав 843 тисячі гривень за 2020 рік.
25 років фальсифікації
З 28 червня 1996 року (дня прийняття Конституції України) починається сама масштабна фальсифікація в історії нормативно-правових актів України, яка триває і досі (понад 25 років). Ч.3 ст.117 Конституції України прямо визначає: «Нормативно-правові акти….міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом». Натомість, станом на 14.01.2022 рік, такий порядок встановлено не законом України, а Указом Президента України від 03.10.1992 № 493/92. Працівники відділу мали б розробити проект відповідного закону, проте цього не зробили.
Мін’юст не здатний виправити свої акти, яким чином він здійснює експертизу НПА інших відомств?
Постановою КМУ від 28.12.1992 №731 визначено повноваження Мін’юсту здійснювати контроль у сфері державної реєстрації НПА та обов’язок для міністерств забезпечити постійний перегляд виданих ними НПА з метою приведення їх у відповідність з Конституцією та законами України.
23 червня 2011 року був виданий і в той же день зареєстрований наказ Мін’юсту «Про затвердження положень про територіальні органи Міністерства юстиції України», станом на 14.01.2022 року наказ має назву «Про затвердження Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України».
Відповідальним за приведення цього наказу у відповідність з законами України є знайомий вже нам своєю некомпетентністю Департамент публічного права Людмили Кравченко. З моменту прийняття посади Міністра юстиції України Денисом Малюська до наказу вже 9 разів вносились зміни і ніхто ні з департаменту публічного права, ні з цього відділу (який повинен контролювати ці речі) не помітив, що наказ в деяких положеннях не відповідає закону, на підставі якого він прийнятий – «Про центральні органи виконавчої влади» (далі – Закон).
Згідно підпункту 10.6 пункту 10 цього Наказу: «начальник міжрегіонального управління: «забезпечує виконання міжрегіональним управлінням…..доручень Міністра юстиції України…». Проте, Законом не передбачено повноваження Міністра надавати доручення працівникам територіального органу міністерства.
Натомість, таке повноваження передбачено для Першого заступника та заступників міністра (Частина четверта статті 9 Закону).
Отже ми можемо отримати комічну ситуацію, коли перший заступник Міністра Євгеній Горовець надасть доручення начальнику міжрегіонального управління, той відмовиться виконувати на підставі свого положення, пан Євгеній слушно вкаже на норму Закону як акту вищої юридичної сили, на що начальник управління може цілком слушно зауважити: "Ви ж самі нам таке положення затвердили".
Висновок: описана ситуація вказує на те, що, цілком ймовірно, працівники відділу формально проводять експертизу проектів НПА під час державної реєстрації, що виливається нам, звичайним громадянам, в колізійні норми, які перешкоджають в реалізації нами своїх прав.
Опубліковано 12.01.2022
__________________
Олена Кравець - начальник відділу центрального апарату Мінʼюсту, Ольга Нижник (Косяк) та Леся Сопронюк - спеціалісти цього відділу
Директорат правосуддя та кримінальної юстиції. Головне управління з питань правосуддя. Відділ з питань доступу до правосуддя та правничої допомоги.
Витрати на утримання відділу за 2020 рік склали: начальник Олена Кравець - 750 тисяч грн, спеціаліст Ольга Нижник (Косяк) - 477 тисяч гривень, спеціаліст Леся Сопронюк - 117 тисяч грн за 3 місяці. Протягом 2020 року відділ повинен був проаналізувати ЗУ "Про безоплатну правову допомогу" на предмет колізій та прогалин, скласти 36 сторінок аналітичного звіту та розробити Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до безоплатної правничої допомоги та підвищення якості її надання". Проте, зазначені особи вирішили, що за такі гроші напружуватися особливо не будуть. Попросили Координаційний Центр з надання правової допомоги (КЦ) провести анкетування адвокатів, узагальнити інформацію, зробити аналітичний звіт та надати проект зазначеного Закону. Відділу залишилось лише займатись погодження проекту з заінтересованими органами та супроводжувати в секретаріаті КМУ.
Проте відділ вирішив не зупинятись у своєму прагненні розвантажити себе роботою, і вніс в проект Закону виключення обтяжливих повноважень у Мін'юсту (які повинен був виконувати відділ), а саме:
забезпечення координації діяльності ЦОВВ щодо реалізації політики держави у сфері надання БПД;
надання методичної допомоги ОВВ та ОМС з питань, що стосуються надання безоплатної первинної правової допомоги.
І все б нічого, якби не одна помилка. КЦ аналізував закон виключно з боку свого правозастосування, а відділ мав проаналізувати практику застосування всіма суб'єктами надання БПД, проте логічно припустив, що ні начальник управління, ні Директор Директорату Олійник, ні заступники Міністра Банчук та Коломієць не розбираються в ЗУ "Про БПД", отже ніхто їх байдикування не помітить. Дійсно з керівництва ніхто нічого не помітив (а може вони також байдикують), проте УкрДем провела власний аналіз застосування закону 90 органами виконавчої влади в частині надання БППД. Результати аналізу були надіслані на Мін'юст задля фахової оцінки, розписані на виконавців відділу, які не те що фахову оцінку не змогли дати, а зовсім заплутались та прийшли до різних суперечливих взаємовиключних висновків. Маленькі неспеціалізовані ЦОВВ надавали більш фахову оцінку БППД, ніж спеціалізований Мін'юст.
Реагування Мін'юсту:
6 липня 2021 року Олена Богачова повідомила: "наказами Міністерства юстиції України від 14.06.2021 порушені дисциплінарні провадження стосовно Нижник Ольги Володимирівни, Сопронюк Лесі Василівни, Кравець Олени Валентинівни";
Виправлено зміст сторінки веб-сайту Мін'юсту "Безоплатна правова допомога", зазначивши, що "Суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги в Україні, згідно зі статтею 9 Закону, є: 1) органи виконавчої влади;" та вказавши порядок отримання правових послуг в Мін'юсті: "Подати звернення до Мін’юсту про отримання безоплатної первинної правової допомоги можна шляхом....";
В вересні 2021 року ДП «Національні інформаційні системи», як адміністратором веб-сайту Мін’юсту, внесено зміни до форми «ЗВЕРНУТИСЯ ДО МІНІСТЕРСТВА» та додано пункт «Тип повідомлення» підпункт «Звернення про надання безоплатної первинної правової допомоги»;
В вересні 2021 року в системі електронного документообігу Мін’юсту додано новий індекс «279» з визначенням змісту питання «Щодо надання безоплатної первинної правової допомоги».
__________________
Анна Соколова - начальник відділу центрального апарату Мінʼюсту та Оксана Трійчук - спеціаліст цього відділу
Департамент приватного права. Управління нормативно-правового забезпечення державної реєстрації. Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
10.06.21 Мін'юстом було винесене на громадське обговорення підготовлений Відділом проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів україни щодо унормування діяльності та державної реєстрації громадських організацій" (далі - Проект).
Зміст цього Проекту разом з супровідними документами виявив низький рівень підготовки начальника Відділу (Анна Соколова) та розробника (Оксана Трійчук) щодо особливостей нормативно-правового забезпечення діяльності громадських організацій, а також невиконання своїх обов'язків, а саме:
не проведення аналізу застосування законодавства в цій сфері;
не здійснення правової експертизи на відповідність цього Проекту положенням Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до практики ЄСПЛ;
не проведення антикорупційної експертизи законів, в які вносяться зміни цим Проектом.
Це підтверджується здійсненим УкрДем аналізом деяких норм Проекту, а саме:
1. Мін’юст пропонує викласти частину першу статті 1 Закону України «Про громадські об’єднання» (далі – Закон) в наступній редакції: «Громадська організація - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів, і основною метою якого не є одержання прибутку».
Така редакція суперечить ст.36 Конституції України згідно якої, громадська організація – це об’єднання громадян України для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, а саме:
1.1. в Конституції України поняття «право громадян України на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації» використовується в значно вужчому значенні, ніж у проекті (без юридичних осіб), а за загальним правилом законодавчої техніки юридичні терміни не повинні використовуватись у законі в іншому значенні, ніж вони використовуються в Конституції України.
Також, це буде суперечити ст.11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), згідно якої «Кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів», де під «кожен» розуміється «кожна людина».
На підкріплення своєї позиції, Відділ стверджував, що у юридичних осіб наявне право на об'єднання в громадські організації. Станом на 08.01.2022 року Відділ не може надати ні норми, з яких випливає таке право, ні будь-яке обгрунтування такої позиції, що є доволі непрофесійним для фахівців в галузі права.
Також, намагання запровадити проектом регулювання об’єднання юридичних осіб без основної мети отримання прибутку (що має місце і в чинному Законі в частині громадських спілок) є надмірним. Адже в чинному законодавстві вже достатньо регулювання таких об’єднань. Наприклад:
ч.1 ст.1130 Цивільного кодексу України: «За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові»;
ч.4 ст.21 Господарського кодексу України (далі – ГКУ): «Суб'єкти господарювання - роботодавці мають право на об'єднання в організації роботодавців для реалізації та захисту своїх прав».
1.2. Запропонована Мін’юстом редакція (як і чинна) може тлумачитися як «об’єднання з метою здійснення та захисту прав і свобод інших осіб» з-за відсутності займенника «своїх», які наявні в ст.36 Конституції України та ст.11 Конвенції.
Конституція України та Конвенція надають нам приклад громадської організації для розуміння її суті, це професійна спілка: «право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів», «Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів», «Професійні спілки є громадськими організаціями, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності».
Також, в Конституції України та Конвенції відсутнє слово «суспільні інтереси», натомість акцент створено на «своїх інтересах». Тобто суть громадської організації полягає в об’єднанні громадян з іншими громадянами для здійснення та захисту своїх прав та своїх інтересів. Крім того, згідно юридичної позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні Конституційного суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004, поняття «інтерес» та «право» мають один і той же зміст. Отже, не можуть громадяни України задовольняти якісь абстрактні суспільні інтереси, якщо це не пов’язано з реалізацією та захистом своїх конкретних прав.
Зазначена можливість тлумачити мету, а отже і діяльність громадської організації задля здійснення та захисту прав та інтересів інших осіб буде створювати колізію зі спеціальним законодавчим актом в цій сфері – Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Саме цим спеціальним актом визначено, що «Цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності», до цих сфер зокрема віднесено «права людини і громадянина та основоположні свободи», яка здійснюється, в тому числі, через «безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів».
Висновок до пункту 1: таким чином Анна Соколова та Оксана Трійчук продемонстрували незнання відповідних положення Конституції, Конвенції та профільного законодавства.
2. Частиною другою ст.12 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» (далі – ЗУ від 01.07.2010 № 2411-VI) визначено обов’язок для Мін’юсту: «Визначені цим Законом засади внутрішньої і зовнішньої політики мають ураховуватися під час розроблення проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів». Статтею 5 ЗУ від 01.07.2010 № 2411-VI визначено «Засади внутрішньої політики у сфері формування інститутів громадянського суспільства», під якими розуміється об’єднання громадян – політичні партії та громадські організації.
Розробленим Мін’юстом проектом Закону не враховані засади внутрішньої політики у сфері формування інститутів громадянського суспільства, зокрема, щодо запровадження громадського контролю за діяльністю влади. Свою бездіяльність обгрунтували тим, що запровадження механізму громадського контролю в Законі створить обов'язок для всіх громадських організацій здійснювати такий контролю, хоча організації створюються з різною метою.
Висновок до пункту 2: дуже дивно, чому розробники проектів НПА Мін'юсту не володіють навичками нормопроектувальної техніки, відповідно до якої задля позначення відмінності права від обов'язку використовується слово "може", або право вноситься в перелік прав, який зазвичай так прямо і формулюється "має право" в різних відмінках та словоформах.
3. У працівників Відділу була можливість подати Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" до щорічного Плану проведення антикорупційної експертизи НПА (що проволиться Мін'юсто) або самостійно її провести, принаймні щодо положень, які стосуються громадських організацій.
Це дало б змогу виявити та усунити корупціогенний фактор (чим користуються сотні реєстраторів щодня) в частині другій статті 26 цього Закону, а саме: "Строк розгляду документів, встановлений пунктами 2, 6 і 7 частини першої цієї статті, може бути продовжений суб’єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів". Ось ця конструкція "за необхідності" є дискреційними повноваженнями з високим корупціогенним фактором, адже законодавством не визначені конкретні випадки необхідності в сфері державної реєстрації, отже державний реєстратор на власний розсуд може визначати таку необхідність.
Висновок до пункту 3: скоріше за все працівники Відділу не обізнані з Методологією проведення антикорупційної експертизи, яку розробив та затвердив сам же Мін'юст. Саме із-за Анни Соколової та Оксани Трійчук у нас так багато норм, які сприяють корупціїї в сфері державної реєстрації юросіб та ФОПів.
__________________
Богдан Драпʼятий - заступник Міністра внутрішніх справ
Цей матеріал було написано щодо Монастирського (який загинув), проте, як зʼясувалось з часом, саме Драпʼятий відповідальний за описані нижче події.
Суть справи
Монастирський (Драпʼятий) понад року уникав свого обов'язку утворити ініціативну групу з формування складу громадської ради при МВС
20 грудня 2021 року УкрДем звернулась до Монастирського з вимогою утворити ІГ з формування складу ГР при МВС. З реагування бачили лише звільнення 04 січня 2022 року Директора департамента комунікації МВС Артема Шевченка, проте ініціативна група станом на 30 січня 2022 року утворена не була. Монастирський (Драпʼятий) вирішив тихесенько відсидітись в "кущах", з'ясовуємо чому.
Варіант 1: "Монастирський не знає свій функціонал"
Як на мене самий ймовірний варіант, як показує практика, такі особи жодного разу не вивчали норми ЗУ "Про ЦОВВ" в частині своїх повноважень, покладаючись на нікчемних помічників. Дуже прикро, адже згідно біографії Монастирського, останній мав юридичну освіту та тривалий досвід роботи в галузі права.
Варіант 2: "Монастирський вважав, що це питання департаменту комунікації МВС"
Знову ж таки, брак знань в галузі державного управління. Дійсно, департамент комунікації мав би підготувати проект наказу про утворення ініціативної групи та подати на підпис міністру. Проте, міністр повинен знати, що може давати "обов'язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату міністерства доручення", якщо ті щось не зробили, забули, "відморозились".
Варіант 3: "Монастирський не знав, що при міністерстві повинна утворюватись громадська рада"
Згідно ст.68 Конституції України "Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності". Взагалі важко уявити, що людина, йдучи на посаду Міністра, не знала нічого про громадську раду. А як же навчання по програмі «Громадські зв’язки», яку Денис проходив в 2009 році.
Варіант 4: "Монастирський шукав лояльну громадськість"
Також, цілком ймовірний варіант, слідувати тактиці Авакова, підібрати фанів, зробити їх своїми радниками, щоб вони потім всюди співали пісні на тему: "Який хороший міністр, тільки рік на посаді, а стільки всього зробив".
Варіант 5: "Монастирському заважали та надавали недостовірну інформацію стосовно громадської ради"
Цілком ймовірний варіант, враховуючи, що людина Авакова - Шевнін аж до 20 жовтня 2021 року виконував обов'язки державного секретаря. Проте це не виправдання, адже 17 листопада 2021 р. було призначено державним секретарем контрольованого Лубковича Ю.О. (театралізовану співбесіду з Лубковичем з заздалегідь підготовленими питаннями та відповідями можна переглянути на YouTube).
Варіант 6: "Монастирський вкінець заплутався, вважає громадську раду органом МВС"
УкрДем вдалось з'ясувати, що, виявляється, головний юрист МВС консультував Монастирського, що міністерство має повноваження координувати діяльність громадської ради при МВС. Тобто спрямовувати діяльність громадського органу, який покликаний здійснювати громадський контроль за діяльністю міністерства та його посадових осіб, включаючи Міністра внутрішніх справ України.
Юридичний аналіз
Згідно пункту 7 Типового положення... (далі - Положення) строк повноважень складу громадської ради становить два роки з дня затвердження органом виконавчої влади її складу.
Склад Громадської ради при Міністерстві внутрішніх справ України (МВС) було затверджено наказом МВС від 03 вересня 2019 року №753.
Отже, повноваження громадської ради при МВС закінчились 03 вересня 2021 року.
Згідно абзацу другого пункту 8 Положення: «Якщо при органі виконавчої влади вже утворена громадська рада і її повноваження не були припинені достроково, ініціативна група утворюється органом виконавчої влади не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення її повноважень».
Отже, МВС зобов’язано було утворити ініціативну групу з формування складу громадської ради при МВС (далі – ініціативна група) не пізніше 03 липня 2021 року.
Хто відповідальний за утворення ініціативної групи з формування складу ГР при МВС?
Міністр внутрішніх справ України відповідає за виконанням міністерством актів Кабінету Міністрів України на підставі пункту 3 частини другої статті 8 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».
Крім того, на офіційному веб-сайті МВС розміщено інформацію про членів та Голову ГР при МВС (радник Авакова Мартиненко), чим останній, користується - ефір на телеканалі "Володимир Мартиненко про стрілянину у Дніпрі та наслідки дідівщини. НАШ 29.01.22" (ведучий представляє його як Голову ГР МВС). Тобто, маємо ще на додачу порушення встановленого ст. 2 Закону України "Про інформацію" принципу "достовірності та повноти інформації". Крім того, за "оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації" винні особи несуть відповідальність згідно ст.24 ЗУ "Про доступ до публічної інформації" .
Погіршує ситуацію також те, що Прем'єр-міністр України ще 04 листопада 2021 року вже надавав доручення Монастирському "Забезпечити належний контроль за дотриманням вимог Законів України "Про доступ до публічної інформації"". Тобто, Монастирський не виконував доручення Прем'єр-міністра України.
Висновок: Монастирський (його помічники та заступники) були системними порушниками, а порушення треба припиняти. УкрДем 30.01.22 звернулась з листами до Прем'єр-міністра України надати доручення Монастирському припинити порушення, Президенту України та фракції "Слуга народу" вказати однопартійцу на його помилку та привести його "до тями".
До чого тут Драпʼятий?
Богдан Драпʼятий до призначення заступником міністра обіймав посаду керівника секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. За повідомленнями ЗМІ Богдан як заступник міністра відповідає за взаємодію МВС з Верховною Радою та парламентськими комітетами.
Так ось саме цікаве, лист, який УкрДем надіслала на Верховну Раду України ще 30 січня 2022 року про ці порушення (зареєстрований в апараті ВРУ 31 січня 2022 року) лежав там 7 місяців і не рухався. І причина була не у воєнному стані. В апараті ВРУ, з яким комунікує Богдан Драпʼятий, чекали набрання чинності КМУ від 16 серпня 2022 р. № 909 "Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996". Цією постановою було установлено наступне:
"1) формування нового складу громадських рад ... в період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування не проводиться;
2) строк повноважень громадських рад ... продовжується на період воєнного стану на території України до затвердження органом виконавчої влади нового складу громадської ради;
3) формування нового складу громадських рад ... розпочинається утворенням ініціативних груп після закінчення шести місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України".
Хтось скаже це випадковість чи співпадіння. Навряд, адже апарат ВРУ надіслав до МВС лист для реагування на наступний робочий день після набрання чинності цієї постанови 22 серпня 2022 року, і МВС в своєму листі до УкрДем написало на кшталт: "А де порушення? немає порушення".
Те, що це було порушенням протягом 12 місяців до набрання чинності цієї постанови, нікого не цікавило, тому в цьому винуватий саме Богдан Драпʼятий. Такі особи, які ігнорують порушення, відмовляються виконувати свої обовʼязки та чекають, поки їм приберуть обтяжливі обовʼязки, не варті займати такі посади, особливо, якщо це стосується громадського контролю, як показує досвід, там де намагаються уникнути громадського контролю здійснюється найбільше порушень та корупції.
__________________
Олександр Кубраков - Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України
З 2011 року Кубраков працював радником міського голови Києва: спершу – Олександра Попова. Після перемоги на виборах у червні 2014 року – Віталія Кличка, ставши його радником з IT. Тут він курував впровадження в мерії єдиного документообігу, а також писав стратегію розвитку транспорту Києва на замовлення Світового банку. Кубраков працював спільно з Андрієм Вавришем, що раніше підтвердив в інтерв’ю LIGA.net, – одним зі скандальних столичних забудовників, фігурантом низки журналістських розслідувань, якого Віталій Кличко назвав куратором від Зеленського в Києві. Саме лобізмом з боку Вавриша у низці ЗМІ називали призначення Кубракова в Укравтодор у 2019 році.
Виявлені недоліки в діяльності Олександра Кубракова:
1. Історія з офшорами. Є співзасновник офшору на Британських Віргінських островах, який він кілька років не декларував. Про це свідчить база даних Offshoreleaks, де оприлюднені матеріали Pandora Papers. Офшор "Officium SW Ltd." на острові Тортолла Британських Віргінських островів був зареєстрований Кубраковим у 2018 році разом з двома партнерами — Русланом Крамаренком та Іллею Солодовим, але офшор не був задекларований у 2019 році, коли Кубраков балотувався у Верховну Раду, та пізніше, вже коли він був головою Укравтодору.
Вже після призначення міністром, у липні 2021 року, Кубраков задекларував продаж якихось корпоративних прав Крамаренку на суму 9,86 млн грн. Після цього продажу він заплатив за будь-які послуги 1,88 млн грн. Крім того, він придбав облігації внутрішньої державної позики на 5,00 млн грн, передають "Наші гроші".
Для довідки: Крамаренко раніше був заступником голови КМДА Попова (ставленик Януковича), а ще раніше працював в уряді Віктора Януковича. Солодовський може належати оточенню Льовочкіна.
2. Продаж посад. Є ознаки того, що Олександр Кубраков через державних секретарів (зокрема Андрія Почтарьова) організував схему з продажу посад в апараті тоді ще Мінінфраструктури, а також викачку грошей через "мертвих душ".
__________________
Юрій Васьков - заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України
Заступник міністра інфраструктури України з кримінальною зовнішністю та ознаками не менш кримінального минулого та сьогодення. На посаду був призначений 9 червня 2021 р. (за різними слухами заплатив за призначення 2 млн доларів США). Скеровує діяльність наступних підрозділів апарату Мінінфраструктури:
Департамент управління майном та корпоративними правами;
Директорат авіаційного транспорту;
Департамент фінансово-економічної діяльності та фінансового моніторингу.
Що пишуть ЗМІ про Юрія Васькова:
1. Інформаційний портал СтопКор: посилання https://stopcor.org/vaskov-yurij-yurijovych/:
"Васьков народився 27 жовтня 1979 року в місті Одеса.
Кар'єра:
- депутат Одеської міськради VI скликання, фракція "Партії регіонів";
- 2011-2013 рр - начальник Одеського порту, наказ про призначення підписав Борис Колесніков, віце-прем'єр-міністр України, міністром інфраструктури, ставленик Рината Ахметова;
- 2013-2014 рр - голова ДП «Адміністрація морських портів», наказ про призначення підписав Володимир Козак, міністр інфраструктури України, ставленик "сім'ї" Януковичів.
Деякі факти з діяльності «сім'ї», успішно реалізовані Ю. Васьковим під час правління В. Януковича:
- керував будівництвом порту «Карантинний мол» в Одесі. Витратив 2 млрд грн бюджетних коштів. Будівництво велося з грубими порушеннями, в результаті частина будівель пішла під воду (хвилелом буквально потонув - подробиці в публікації Провал, за який ніхто не відповів);
- де-факто інвестував 1 млрд бюджетних коштів в приватний бізнес Р.Ахметова, профінансувавши за рахунок держави днопоглиблення в Морському торговельному порту «Південний», що знаходився в оренді у олігарха. За часів В. Януковича активно лобіював здачу унікального, стратегічно важливого для України МТП «Південний» в концесію Р. Ахметову (читай - Росії).
Крім того, Ю. Васьков практично вивів Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (ДП «АМПУ») з-під контролю Мінінфраструктури, перевівши його в Одесу. «Відокремлення» АМПУ при В. Януковичі вилилося в «проїдання» сотень мільйонів бюджетних коштів чиновницької «надбудовою» і діяльної підготовкою до приватизації портів України в інтересах Росії.
Компромат:
У 2013 році Васьков був призначений головою ДП «Адміністрація морських портів України» (АМПУ). А в 2015 році попрацював замміністра інфраструктури України, після чого нібито пішов у бізнес. Зокрема, одеські транспортно-експедиторські компанії ТОВ «Одемара» і ТОВ «Одемара-Інтер» офіційно належать його дядькові. Але, як зазначають інсайдери, тільки де-юре.
Саме ці конвертаційні центри зараз перебувають під слідством у справі про заподіяння державному бюджету багатомільйонних збитків при експорті зернових (ЄРДР №12021000000000254 від 18.02.2021 року – ч.5 ст.191 КК України).
У рамках досудового слідства органи МВС за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора розглядають факти злочинної змови компаній Васькова з іноземними зернотрейдерами Bunge, Cargill, CHS, OLAM і Kernel Trade, які через кишенькові офшорні компанії «Omnilogic Shipping LLC» (Грузія, Батумі) та «ODM Logistics Limited» (ОАЕ, Дубай) вивели з України мільйони доларів. Цікаво, що махінаціями компаній Васькова зацікавилися не лише в Україні, а й у США.
Слід зауважити, що це вже не перша кримінальна справа, що стосується діяльності нового заступника міністра. Чого тільки вартий «злив» 2 млрд бюджетних гривень на провальне будівництво терміналу «Карантинний мол» в Одеському порту за часів керівництва Юрія Васькова. Тоді справу зам'яли, а Васькова звільнили. Але вже за кілька місяців, за словами інсайдерів, він організував нову схему на 1,5 млрд грн у Южненському порту.
27.06.2019 року ДБР внесло до ЄРДР за №6201900000000944 матеріали (ч.2 ст.364 КК України) щодо посадових осіб ДП «АМПУ», ДП «ОМТП» і Міністерства інфраструктури України за подіями, які розгорталися в період, коли Юрій Васьков був заступником міністра. Саме його вважають ключовою посадовою особою, яка дала «зелене світло» буксирній схемі, через яку бюджет України втратив сотні мільйонів гривень.
Наприкінці 2020 року працівники ГСУ МВС України провели обшуки в офісах ТОВ «Одемара» і ТОВ «Одемара-Інтер» у рамках кримінальної справи, пов'язаної з махінаціями при імпорті автомобілів в Україну. Під час слідчих дій правоохоронці виявили печатки капітанів іноземних суден, і зараз триває перевірка документів із використанням цих печаток.
Однак чи будуть ці справи доведені до логічного фіналу? Адже для того, щоб «поховати» в ЄРДР матеріали справи №6201900000000944, її об'єднали з п’ятьма іншими справами, змінивши первинний реєстраційний номер, та відправили «вмирати» до слідчого відділу управління СБУ в Одеській області. За інформацією наших джерел, бенефіціари ТОВ «Бласт» та Юрій Васьков за це неофіційно «заохотили» певних посадовців ГПУ. Понад те, на слідчого ГСУ МВС прямо зараз чиниться тиск із метою закриття справи №12021000000000254 щодо посадових осіб ТОВ «Одемара» та ТОВ «Одемара-Інтер», фактичним власником яких є Юрій Васьков.
Ті ж джерела повідомляють, що на початку травня 2021 року з метою призначення Васькова заступником Міністра інфраструктури України до вищих інстанцій було передано ще одну неофіційну «винагороду» у 2 мільйони доларів США.
Кумівство Васькова
Одразу після свого призначення заступником міністра інфраструктури у 2021 році Васьков взявся влаштовувати своїх кумів на посади та забезпечувати їх належними умовами праці. Зокрема йдеться про таких осіб, як: Олексій Мясковський (захоплює посаду директора "Одеського порту"); Руслан Сахаутдінов (колишній очільник одеської філії АМПУ); Вячеслав Вороной, (чинний керівник Департаменту організації роботи портів ДП «АМПУ» – імовірно посяде крісло заступника директора Адміністрації з операційних питань)."
__________________
Андрій Почтарьов - минулий державний секретарь Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (звільнений 26 травня 2023 року)
На посаду був призначений 7 липня 2021 р. Перед призначенням на посаду: в Комісії ледь розмовляв, а з Кубраковим співбесіда тривала 2 хвилини (звук на запису ймовірно спеціально був пошкоджений) .
Є людиною Кубракова. Згідно порталу "Наші гроші":
"Андрій Почтарьов 17 червня 2020 року призначений на посаду заступника голови Укравтодору Олександра Кубракова. Перед цим Андрій Почтарьов працював першим заступником керівника апарату Київської міської державної адміністрації. У КМДА Почтарьов працював одночасно з головою Укравтодору Олександром Кубраковим, який був радником Віталія Кличка в ІТ-сфері. Обидва навіть разом працювали над розробкою проекту «Смарт сіті».
16 червня 2021 року призначений державним секретарем Міністерства інфраструктури, яке 20 травня очолив Олександр Кубраков. Призначення отримав за результатом повторного конкурсу на держсека, який був оголошений 12 травня. Спочатку конкурс оголосили ще при діючому на той час міністру Владиславі Криклію 17 березня, але до кінця він не був доведений.
Раніше Почтарьов був заступником генерального директора «Укрінтерцукор», заступником голови правління ВАТ «Меганом», заступником директора ПП «Бентам», членом спостережної ради банку «Розвитку та заощаджень», помічником голови Миколаївської облдержадміністрації Олександра Садикова. Напередодні переходу до Київської міської держадміністрації працював помічником гендиректора державного авіаційного підприємства «Україна» та радником ПАТ «Альфа-банку» з питань взаємодії з органами держвлади. З 2011 року, і до призначення в Украводор працював у КМДА.
Сам бізнесу не має, дружина Почтарьова – Ольга, працювала у «Банку Михайлівському» та «Укргазбанку», до цього у банківській установі «Русский стандарт» та ПАТ «Український інноваційний банк».
Син Андрія Почтарьова – Данило, володіє компанією «Сан Вінд», яка займається встановленням та монтажем машин та устаткування. Компанія також належить Євгену Волкову, а директором значиться Олександр Борисов. Останньому також належить фірма «Санд Вінд Груп», яка згідно КВЕДам займається будівництвом.
Батько Олександр, разом з братом Почтарьова та матір’ю є засновниками ГО «Антей – плюс». Крім того, брат Почтарьова – Сергій, є засновником громадських організацій: «Подолання», «Захист прав українського народу» та «Дієздатний альянс».
У власності дружини перебуває 2 автівки – Hyundai Santa Fe та Mini Cooper. У сина з 2019 року є Ніссан Мікра.
Крім того, у дружина декларує майже мільйон гривень готівки та дві земельні ділянки у Бориспільському районі. Одна з них саме у тому селищі, де Андрій Почтарьов, згідно декларації, винаймає будинок на 275 квадратних метри".
Виявлені УкрДем недоліки в діяльності Андрія Почтарьова:
Були ознаки того, що Андрієм Почтарьовим була організована схема з продажу посад в апараті міністерства, а також наявність "мертвих душ".
__________________
Людмила Дараган - Державний секретар Міністерства оборони України
Людмила Дараган призначена на посаду державного секретаря Міністерства оборони України 22 вересня 2023 року. До цього займала посаду заступника Голови Фонду державного майна України з 5 липня 2023 року. З 2019 по 2022 рік працювала Державним секретарем Міністерства у справах ветеранів України, де вибудувала ефективну організаційну систему функціонування апарату міністерства та налагодила систему організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.
Коментар УкрДем: Під час роботи на посаді державного секретаря Мінветаранів варто відмітити відмінне виконання обов'язків пані Людмилою як керівником державної служби в апараті міністерства стосовно контролю виконавської дисципліни. Свідченням тому є наказ Мінветеранів від 07.02.2022 № 69-к “Про порушення дисциплінарного провадження стосовно Опанасюка Л. М.” . Тобто все чітко відповідно до положень Закону України "Про державну службу": відкрито провадження з метою визначення наявності та ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку щодо можливого невиконання або неналежного виконання державним службовцем посадових обов’язків, для цього утворено дисциплінарну комісію, якій доручено підготувати державному секретарю подання за результатом розгляду дисциплінарної справи в строк, що не перевищує граничний. Відмінно, немає чого додати.
__________________