РОЗʼЯСНЕННЯ ЩОДО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН ДО ОРГАНІВ ВЛАДИ 

 

Якщо ви не знайшли тут відповіді на своє питання, можете надіслати питання на електронну адресу info@ukrdem.org вказавши в темі листа: "звернення громадян", попередньо поставивши лайки на сторінки УкрДем в соціальних мережах. Питання повинно стосуватись роз'яснення якоїсь конкретної норми Закону. Якщо чиновник (виконавець, автор відповіді на звернення, зазначається на останньому аркуші відповіді внизу зліва) надає Вам формальну відповідь і ухиляється від виконання норм законодавства можете надіслати свій відгук про такого чиновника.

 

 

ЗМІСТ:

 

Вступ

 

Якою повинна бути відповідь на звернення громадян та коли звернення вважається розглянутим та вирішеним по суті

 

Хто повинен розглядати звернення громадян

 

Як розглядаються звернення громадських організацій та їх керівників

 

Чи зобов'язані органи державної влади розглядати звернення громадян під час війни

 

Чим відрізняється особистий розгляд заяви керівником органу та підписання керівником відповіді на заяву

 

Чи зобов'язані органи державної влади проводити особистий прийом громадян під час карантину, війни, інших обставинах

 

Звернення щодо діяльності органу: пропозиція чи заява

 

Чим відрізняється заява на інформацію від запиту на інформацію

 

Якою мовою органам влади приймати та надавати відповідь на звернення

 

Чи розглядається з відповідним реагуванням усна подяка громадянина службовій особі в порядку закону "Про звернення громадян"

 

Як правильно вирахувати строк виконання звернення громадян, датою виконання вважати дату прийнятого рішення  чи дату надання відповіді заявнику на звернення

 

Чи може орган надати усну відповідь, якщо звернення громадян надійшло на адресу органу в письмовій формі

 

Чи мають право визнані судом недієздатні особи надсилати "звернення громадян" до органів влади Чи зобов'язані такі органи приймати ці звернення та давати на них відповідь

 

Якщо питання у зверненні заявника розглянуто і вирішено позитивно на користь заявника, це стосується звернень на гарячу лінію, чи обов'язково надавати заявнику письмову відповідь, якщо зі слів заявника його звернення може бути закрито

 

Якщо скаржник постійно звертається з одним і тим же питанням на гарячу лінію, як реагувати на дані звернення і на які норми законодавства посилатися

 

Чи повинні органи під час воєнного стану відповідати на звернення, надіслані на електронну пошту від осіб з російським громадянством

 

Чи потрібно надавати відповідь на звернення, яке надіслано органу з приміткою до відома або копія у переліку адресатів При цьому розгляд по суті та надання відповіді буде здійснюватись органом вищого рівня, вказаним першим у переліку адресатів

 

Якщо особа відмовилася від скарги, чи потрібно готувати відповідь Якщо так, то кому

 

Чи розглядаються анонімні звернення

 

Які бувають види звернення громадян

 

Чи мають діти право на звернення громадян

 

На які звернення не поширюється  ЗУ "Про звернення громадян"

 

Які терміни та строки щодо звернення громадян

 

Указ Президента України "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної
влади та органів місцевого самоврядування"

 

Закон України "Про звернення громадян"

 

__________________

 

 

Вступ

 

В інформаційному просторі бракує роз'яснень положень Закону України "Про звернення громадян". Наявні матеріали лише обмежуються цитуванням окремих положень Закону без надання роз'яснення щодо їх практичного застосування. Відсутні також аналітичні матеріали щодо узагальнення практики Верховного Суду, яка є обов'язковою для застосування суб'єктами владних повноважень. Це можна пояснити тим, що влада боїться потенційно ефективного інструменту звернень громадян, який дозволяє викривати недоліки та здійснювати вплив на діяльність влади, відстоювати та захищати громадянам свої права.

 

Станом на 2023 рік потужну дію інструменту "звернення громадян" завдяки системним зусиллям влади майже повністю знівельовано. Також, згідно КАСУ встановлено "касаційні фільтри", які перешкоджають справам стосовно оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень щодо розгляду звернень громадян попасти на розгляд до Верховного Суду. Тому користуємось тими висновками Верховного Суду, які є в наявності і яких, насправді, чимало.

 

Проте, є також добрі новини. Закон "Про адміністративну процедуру" набирає чинності 15.12.2023 та буде регулювати відносини суб'єктів владних повноважень з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у дусі визначеної Конституцією України демократичної та правової держави та з метою забезпечення права і закону, а також зобов’язання держави забезпечувати і захищати права, свободи чи законні інтереси людини і громадянина.

 

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

 

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України «Про звернення громадян». Вказаний Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

 

Вказані конституційні положення, а також положення Закону України «Про звернення громадян» містять правову процедуру розгляду звернень особи, зокрема, до суб`єктів владних повноважень, яка гарантує доступ особи до інформації, обов`язок розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

 

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

 

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права, тобто особа правомірно очікує отримати у передбачений законом спосіб відповідь на порушене перед суб`єктом, якому адресовано звернення, питання відповідно та у спосіб, передбачений законом (пункти 24-26 та 29-30 постанови ВС від 13 серпня 2020 року справа № 201/15825/17(2-а/201/432/2017)).

 

В цьому розділі (в процесі постійного наповнення) подано висновки Верховного Суду щодо застосування положень Закону України "Про звернення громадян", які є обов'язковими до застосування суб'єктами владних повноважень. Також надаються юридичні позиції Конституційного Суду стосовно тлумачення ст.40 Конституції України. Крім того, розділ містить деякі рекомендації та роз'яснення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також роз'яснення експертів УкрДем. 

__________________

 

 

Якою повинна бути відповідь на звернення громадян та коли звернення вважається розглянутим та вирішеним по суті?

 

Відповідь: "звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі поставлені в них питання, вжиті необхідні заходи і заявникам дані вичерпні відповіді" (пункт 32 постанови ВС від  31.07.2020 справа № 826/3849/16);

 

"Чинним законодавством закріплено прямий обов`язок органів державної влади...їх керівників...у межах своїх повноважень об`єктивно, всебічно і вчасно розглядати заяви (клопотання) та скарги громадян, перевіряти викладені у них факти і надавати на їх належні та обґрунтовані відповіді"  (пункт 26 постанови ВС від 17.09.2020 справа  № 802/2001/16-а посилання);

 

"саме по собі надання будь-якої відповіді на звернення громадянина у визначені законом строки не слід вважати повним і належним виконанням свого обов`язку зі сторони адресата, позаяк, окрім своєчасності надання відповіді, не менш істотним є її належне обґрунтування та вирішення поставлених у зверненні питань (із урахуванням суті відповідного звернення та на підставі його ґрунтовного і всебічного вивчення)"

"...надана позивачу відповідь дійсно носить виключно поверхневий пізнавальний характер. Фактично, суб`єкт владних повноважень, обмежився лише буквальним цитуванням окремих норм чинного законодавства України, проте, не навів їх зв`язку зі змістом звернення позивача, не аргументував застосування цих норм у контексті обставин, указаних у зверненні, не надав відповіді на поставлені адресантом питання і жодним чином не вирішив порушені ним проблеми, що не може визнаватися обґрунтованим і правомірним" (постанова ВС від 19.11.2019 справи № 813/1761/16).

 

"Законом №393/96-ВР регламентовано надавати відповідь на всі питання, які викладені у скарзі та належать до компетенції органу".

"З аналізу положень Закону №393/96-ВР випливає, що в разі надходження до органу звернення чи скарги такий орган повинен об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в цьому зверненні чи скарзі обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника" (пункти 55 та 65 постанова ВС від 30.11.2020 справа №280/4698/19).

 

Вимоги до викладення відповіді встановлено інструкціями з діловодства, затверджених постановою від 17 січня 2018 р. № 55, а саме:

"Текст документа містить інформацію, для фіксування якої його створено. Інформація в тексті документа викладається стисло, грамотно, зрозуміло та об’єктивно. Документ не повинен містити повторів, а також слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження. Під час складання документів вживається діловий стиль, для якого характерний нейтральний тон викладення, позбавлений образності та емоційності.

Текст документа оформляється у вигляді суцільного зв’язного тексту, анкети чи таблиці або шляхом поєднання цих форм.

Суцільний зв’язний текст документа містить граматично і логічно узгоджену інформацію про управлінські дії. Така форма викладення тексту документа використовується під час складання положень, порядків, правил, розпорядчих документів і листів.

Текст, як правило, складається з вступної, мотивувальної та заключної частин. Вступна частина містить підставу, обґрунтування або мету складення документа, мотивувальна - обґрунтування позиції установи, в заключній - висновки, пропозиції, рішення, прохання".

__________________

 

 

Хто повинен розглядати звернення громадян?

 

Відповідь: "звернення громадян повинен розглядати той орган, до компетенції якого належить вирішення порушених у цих зверненнях питань" (постанова ВС від 20.01.2021 справа №9901/128/20).

 

Якщо в зверненні містяться низка питань, частина з яких не належить до компетенції органу, то орган розглядає лише ті, які належать до його компетенції, також пересилає звернення громадянина до інших органів за компетенцією з зазначенням в супровідному листі, щодо яких саме питань пересилає лист за належністю про що також повідомляє громадянина. Тобто в листі громадянину орган зазначає, що такі то питання належать до нашої компетенції і щодо них вам буде надано відповідь у визначені законом терміни, а такі то питання не належать до нашої компетенції, тому ваше звернення з цих питань було переадресовано іншому органу.

 

Щодо посадових осіб. Якщо питання належить до компетенції не органу, а до виключної компетенції посадової особи цього органу, то звернення повинно бути розглянуто саме цією посадовою особою, яка має повноваження вирішити це питання (прийняти рішення, зробити управлінську дію).

__________________

 

 

Як розглядаються звернення громадських організацій та їх керівників?

 

Відповідь: звернення громадських організацій та їх керівників розглядаються згідно Закону України "Про звернення громадян".

 

Обгрунтування: 17 січня 2020 року Верховний Суд, на прохання Голови громадської організації «Українська Демократія» Марка Скакуна, розмістив на своєму офіційному сайті постанову від 31 жовтня 2019 року у справі № 813/1960/18. Ця Постанова містить обов’язкові для застосування всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами висновки Верховного Суду стосовно звернень громадських організацій та їх керівників (ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

 

Суть справи

Міський Голова м. Городок Львівської області надав формальну відповідь-відписку на звернення Голови ГО «Розвиток Городоччини» (без будь-яких висновків за доводами автора), вважаючи, що на звернення громадських організацій та їх керівників не поширюється дія Закону України «Про звернення громадян», зокрема статей 15 та 19 Закону, а ними, в свою чергу, не встановлено жодних конкретних вимог до оформлення відповіді на звернення.

 

Висновки Верховного Суду

1. Дія Закону України «Про звернення громадян» поширюється на звернення громадських організацій та їх керівників (пункти 36 та 40), враховуючи що:

1.1. «Конституція України наділяє всіх правом на звернення»;

1.2. громадська організація є об’єднанням фізичних осіб, «діє від імені та в інтересах своїх членів (зокрема, громадян України)»;

1.3. «відсутність у чинному законодавстві нормативно-правового акту, який би регулював питання щодо розгляду звернень громадських організацій»;

1.4. стаття 12 Закону, яка визначає його дію, «не містить обмежень щодо поширення дії цього закону на звернення громадських організацій та їх керівників».

2. Статтями 15 та 19 Закону встановлено конкретні вимоги до оформлення відповіді на звернення (пункти 33,34,35), зокрема, відповідь повинна містити:

2.1. результати перевірки викладених в зверненні фактів (відомостей);

2.2. рішення щодо порушених в зверненні питань;

2.3. належну оцінку всім твердженням та проханням автора;

2.4. підпис керівника органу або особи, яка виконує його обов`язки.

 

Похідні висновки з цієї Постанови

1. Громадські організації та їх керівники мають також права заявників, визначені ст.18 Закону, що випливає з визнання Верховним Судом дії всього Закону на такі відносини та не суперечить праву громадської організації «здійснювати інші права, не заборонені законом». Зокрема, серед таких прав:

1.1. особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

1.2. знайомитися з матеріалами перевірки;

1.3. бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.

2. Висновок Верховного Суду був безвідносний до наявності чи відсутності статусу юридичної особи, чим полюбляють маніпулювати органи державної влади, отже дія Закону поширюється на громадську організацію як зі статусом так і без.

 

Значення для громадських організацій

 

Юридична невизначеність порядку подання та розгляду звернень громадських організацій створювала багато конфліктних ситуацій, наприклад:

1.1. прохання про реалізацію прав, визначених статтею 18 Закону, могло кваліфікуватись деякими органами (наприклад Поліцією) як «втручання в діяльність органів державної влади»;

1.2. деякі органи надавали відповідь-інформацію, вважаючи, що звернення громадських організацій регулюється Законом України «Про інформацію», воно є нічим іншим як способом збирання інформації, відповідно органи не зобов’язані перевіряти викладені факти та приймати рішення;

1.3. неоднакове застосування норм права до звернень громадських організацій створювало різні прямо протилежні практики, що заплутувало громадськість: наприклад, від зразкового Міноборони, де до звернень ГО відносились як до звернень громадян і навіть відокремлювали їх в діловодстві, до протилежного Мінсоцполітики – для якого звернення ГО не мали нічого спільного з громадянами;

1.4. відсутність на офіційних веб-сайтах органів державної влади будь-якої інформації щодо порядку подання та розгляду звернень громадських організацій перешкоджала їх поданню.

 

Впровадження цих висновків у життя

 

Не зважаючи на обов’язковість цих висновків для суб’єктів владних повноважень, вони не будуть застосовуватись без належного інформування. З цією метою, громадська організація «Українська Демократія» здійснила розсилку через СЕВ ОВВ відповідної інформації на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші ЦОВВ та ОДА з проханням поширити цю інформацію серед підпорядкованих органів та вжити заходів щодо застосування цих висновків.

__________________

 

 

Чим відрізняється особистий розгляд заяви керівником органу та підписання керівником відповіді на заяву?

 

Відповідь: особистий розгляд керівником органу заяви (клопотання) Героя... або особи з інвалідністю внаслідок війни передбачає самостійне опрацювання порушених в заяві питань та підготовку відповіді особисто керівником, а підписання керівником органу відповіді на заяву інших категорій означає підписання проєкту відповіді, який підготував виконавець та який насправді і розглянув заяву.

 

Обгрунтування: положення статті 15 Закону України "Про звернення громадян" заводили в глухий кут не один десяток суддів та правників, хоча ця юридична задача вирішується доволі просто. Також ці положення дають підгрунтя недобросовісним органам влади задля маніпуляцій та розгляду звернень неналежними суб'єктами.

 

Процитуємо коментовані положення Закону:

 

"Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування...особисто" (ч.2).

"Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки" (ч.3).

 

Як ці положення тлумачать недобросовісні органи?

 

Перебуваючи в конфлікті інтересів (інтерес посадової особи зменшити своє навантаження), вони вважають, що звернення заявників, які не є Героями..., особами з інвалідністю внаслідок війни, можуть розглядатися будь-ким в органі. При цьому вони ототожнюють розгляд звернення та підпис на відповіді на звернення (при цьому віддаючи перевагу ч.2 на свою користь) або зовсім ігнорують ч.3 щодо підпису керівником. Також під "органами" деякі вважають самостійні структурні підрозділи. 

 

Правовий аналіз подібних позицій:

 

1). Перш ніж переходити до грунтовного аналізу вказаних позицій треба зосередити увагу на дуже серйозному та частому порушенні недобросовісними органами влади принципу правової визначеності : "закони мають бути чіткими і зрозумілими, закони не повинні бути суперечливими, а у випадку недостатньої чіткості чи суперечливості норм права вони мають тлумачитися на користь невладного суб`єкта" (роз'яснено в постанові Верховного Суду від 30 грудня 2021 року у справі №804/8714/16). Отже, у випадку суперечливості ч.2 та ч.3 повинна застосовуватись та норма, яка приносить більшу користь громадянам, а саме частина 3: всі відповіді на заяви повинні підписуватись саме керівником органу влади або виконуючим його обов'язки.

 

2). Терміни "підпис" та "розгляд" не є тотожними один одному. Згідно правил нормопроектувальної техніки не допускається застосування синонімів в одному нормативно-правовому акті, тим паче в одній статті.

 

Для розуміння цих термінів варто розібратись з процесом підписання документів (відповідей на звернення) в органах державної влади. Цей процес регулюється Інструкція з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади..., яка  відсилає на Типову інструкцію з документування управлінської інформації в електронній формі... (далі - Інструкція). 

 

Якщо узагальнити зміст пунктів 64-68 та 105 Інструкції, то технологічний ланцюг розгляду виглядає так:

 

керівник органу передає звернення на виконання керівнику самостійного структурного підрозділу (наприклад, департаменту), той передає керівнику управління, той начальнику відділу, той визначає безпосереднього виконавця - автора, який готує проект відповіді на звернення, потім подає цей проект наверх в порядку отримання. Зазначені особи візують (погоджують) проект відповіді та передають його керівнику органу на підпис. Теоретично керівник органу може повернути проект відповіді на доопрацювання, на практиці лише підписує відповідь.

 

За таких обставин заяву громадянина, по суті, розглядає найменша посадова особа органу - головний спеціаліст, який перевіряє викладені в заяві факти та від імені органу задовольняє чи відмовляє в задоволенні вимог, а керівник органу лише підписує відповідь. Це і є суть частини третьої ст.15 Закону.

 

У випадку ж розгляду заяв Героїв..., осіб з інвалідністю внаслідок війни процедура розгляду відрізняється тим, що керівник не може передати таку заяву на виконання іншим особам, а зобов'язаний особисто перевірити викладені факти та прийняти рішення по суті порушених питань. Відповідно у таких відповідей буде відсутнє зазначення виконавця в лівому нижньому куті документа, адже, в цьому випадку, виконавець та підписант є однією особою.

 

2)-а. Тут варто також вказати на маніпуляцію з терміном "перші керівники". Зустрічається позиція, що в одному органі можуть бути декілька "перших керівників", зокрема, начебто, заступники міністра, або керівника іншого ЦОВВ входять до кола "першого керівництва" органу. Проте:

 

Зігдно ч.2 ст.2 ЗУ "Про ЦОВВ": "Міністерства діють за принципом єдиноначальності. Інші центральні органи виконавчої влади діють за принципом єдиноначальності, якщо інше не передбачено законом". Отже, міністр та більшість керівників інших ЦОВВ є єдиними керівниками, і саме вони зобов'язані особисто розглядати заяви Героїв..., осіб з інвалідністю внаслідок війни та не можуть передати цей обов'язок своїм заступникам.

 

В той же час, перші керівники державних органів зустрічаються в колегіальних органах, наприклад, в Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ), де керівниками є Голова та 6 членів КРАІЛ, а першим керівником є саме Голова КРАІЛ.

__________________

 

 

Чи зобов'язані органи державної влади розглядати звернення громадян під час війни?

 

Відповідь: так, зобов'язані. Право на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів (ст.40 КУ) належить до переліку абсолютних прав, які не можуть бути обмежені навіть в умовах воєнного стану (ст.64 Конституції України). Неприпустимість обмеження таких прав під час війни також визначена ч.2 ст.20 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану». 

Крім того, воєнний стан не може бути підставою для порушення строків надання відповідей, визначених ст.20 Закону, а саме 15 днів, 1 місяць, 45 днів.

__________________

 

 

Чи зобов'язані органи державної влади проводити особистий прийом громадян під час карантину, війни, інших обставинах?

 

Відповідь: так, зобов'язані.

 

Обгрунтування. Розглянемо детально ст.40 Конституції України: "Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

 

Зверніть увагу, що данна стаття містить різні правові дії (можливості) громадян: направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатись. Більшість недобросовісних органів помилково, або ж свідомо, вважає, що направлення індивідуального письмового звернення та особисте звернення це одне і те саме, хоча це не так, згідно нормопроектувальної техніки заборонено застосовувати в одному акті синоніми, тим паче в Конституції. На підтвердження цих доводів саме Верховна Рада 2-го скликання, яка приймала Конституцію, через декілька місяців прийняла і Закон "Про звернення громадян", і на розвиток цих правових можливостей передбачила такий механізм реалізації "особистого звернення" як особистий прийом. Тоді ж звернення були поділені на письмові (надсилались Укрпоштою, або передавались до органу в паперовому вигляді) та усні (особистий прийом). Крім того, ті ж законодавці в статті 18 Закону використали конструкцію "особисто викласти аргументи особі", що також передбачає живу зустріч, спілкування з посадовою особою. Тому в значенні Конституції конструкція "особисто звертатись" (яка була розвинена в Законі) означає безпосереднє живе звернення.

 

Пізніше з часом ці види звернень розвивались, в Закон вносились доповнення: до письмових додались також електронні звернення, а до усних звернень додались викладені за телефоном.

 

Логічно виникає питання, а чи можна вважати звернення, подані по телефону, реалізацією конституційного права звертатись особисто?

 

Для цього треба застосувати норму ст.22 Конституції: "При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод". Отже, треба надати відповідь на питання, чи рівноцінно спілкування з посадовою особою телефоном спілкуванню з цією ж особою вживу на особистому прийомі? В більшості випадків мабуть що ні, адже на особистому прийомі є можливість показати, наприклад, документи, які обгрунтовують вашу позицію чи розкривають суть порушеного вами питання. Тому усне звернення по телефону буде вважатись звуженням змісту права на особисте звернення, що є забороненим і громадянин може вимагати саме особистого прийому.

 

В той же час, з розвитком технологій та деяких обставин гідною альтернативою особистого прийому в одному приміщенні може бути дистанційний особистий прийом через сервіси відеозвʼязку, де є можливість і зорового контакту і демонстрація документів.

 

Отже, враховуючи, що конституційне право на особисте звернення це саме особистий прийом, а частина друга ст.64 Конституції України встановлює заборону на обмеження цього права за будь-яких обставин, то особистий прийом не може бути відмінений, призупинений чи замінений на електронні звернення чи звернення за телефоном.

__________________

 

 

Звернення щодо діяльності органу: пропозиція чи заява

 

Відповідь: якщо ваше звернення стосується аспекту діяльності органу, де він має декілька варіантів правомірної дії, діяльності чи бездіяльності - то це пропозиція, якщо ж орган має лише один єдиний законний варіант, проте ухиляється його виконувати чи вчиняє по-іншому, то ваше звернення є заявою - повідомленням про порушення органом чинного законодавства з вимогою припинити це порушення.

__________________

 

 

Чим відрізняється заява на інформацію від запиту на інформацію?

 

Відповідь: Запит на інформацію це прохання надати публічну інформацію (вже відображену та задокументовану) - порядок подання та розгляду регулюється нормами Закону України "Про доступ до публічної інформації", а заява на інформацію - це прохання надати інформацію, яку потрібно створити, наприклад, пояснення від посадової особи щодо її діяльності чи бездіяльності під час виконання посадових обов'язків, подається та розглядається згідно Закону України "Про звернення громадян".

__________________

 

 

Чи розглядаються анонімні звернення?

 

Відповідь: анонімні звернення не розглядаються, адже згідно ст.8 Закону: "Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає". 

__________________

 

 

Чи мають право визнані судом недієздатні особи надсилати "звернення громадян" до органів влади? Чи зобов'язані такі органи приймати ці звернення та давати на них відповідь?

 

1. Положення частини другої статті 8 Закону, за яким не розглядаються "звернення осіб, визнаних судом недієздатними", втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення  від 11.10.2018 № 8-р/2018 про визнання цього положення таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

 

2. Крім того, цим же Рішенням положення другого речення частини четвертої статті 16 стосовно звернення зі скаргою в інтересах недієздатних осіб лише їх законними представниками також визнано неконституційним та втратило чинність.

 

3. Отже, враховуючи відсутність обмеження чи заборони в Законі щодо розгляду звернень таких осіб, такі звернення повинні прийматись та розглядатись усіма визначеними Законом суб'єктами розгляду звернень громадян, включаючи органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

__________________

 

 

Якою мовою органам влади приймати та надавати відповідь на звернення?

 

Відповідь: Стаття 6 Закону (щодо мови звернень та відповідей на них) відсилає на ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної". 

В зазначеному законі питання звернень та відповідей  органами влади регулюються частинами 6-8 статті 13, а саме:

 

"6. Органи державної влади беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

 

7. Органи державної влади в листуванні з іноземними адресатами можуть застосовувати іншу мову, ніж державна.

 

8. Відповіді на звернення фізичних та юридичних осіб до органів державної влади надаються державною мовою, якщо інше не встановлено законом".

 

З цих положень можна зробити наступні висновки:

 

1. Приймати звернення та надавати відповіді іноземним адресатам можна іноземною мовою, проте слово "можуть" вказує на дискрецію, отже є правом, а не обов’язком для органу влади, тобто на його власний розсуд.

 

2. Приймати звернення та надавати відповіді українським адресатам - громадян України та прирівняних до них осіб, юросіб зареєстрованих в Україні - органи влади зобов’язані державною мовою в обов’язковому порядку, порушення буде становити склад адміністративного правопорушення та може бути підставою для звернення до мовного омбудсмена. Виключення становлять лише випадки, визначені спеціальними НПА, які регулюють якісь певні звернення в певних відносинах, які дозволяють звертатися та отримувати відповіді іноземною мовою. 

 

Також варто звернути увагу на колізію статті 7 ЗУ "Про звернення громадян": "Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на незнання мови звернення".

 

Зазвичай органи влади в такому випадку (отримання звернення іноземною мовою) вказують підставу для відмови в розгляді не незнання мови звернення, а частину першу статті 7 Закону: "Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду" зазначаючи, що звернення оформлено не належним чином (не дотримано вимоги щодо мови звернення), отже не підлягає обов'язковому прийняттю та розгляду.

__________________

 

 

Чи розглядається з відповідним реагуванням усна подяка громадянина службовій особі в порядку закону "Про звернення громадян"?

 

Відповідь. Не всі звернення є такими, що регулюються ЗУ "Про звернення громадян", норми якого встановлюють певні вимоги до змісту звернення (наприклад, преамбула, ст.1, ст.3...). Просте оголошення подяки службовій особі не відповідає таким вимогам до змісту звернення, тому частіше за все, на практиці, такі звернення (навіть в письмовій формі) лише доводяться до відома без надання відповіді, або ж, в найкращому випадку, надається відповідь на кшталт "Дякуємо Вам за активну громадську позицію, ваша оцінка діяльності ......пана Петренко буде врахована під час оцінювання його діяльності цього року".

 

Для того, щоб звернення - подяка службовій особі розглядалась безсумнівно відповідно до положень ЗУ "Про звернення громадян" необхідно доопрацювати його зміст, наприклад, попросити вищу посадову особу - керівника застосувати якісь заходи заохочення в межах його повноважень, тоді таке звернення набуде ознак пропозиції - порада щодо діяльності керівника щодо заохочення підлеглої службової особи.

 

Щодо форми такого звернення, то Закон чітко дозволяє можливість усної форми звернення (ст.5), а саме: "Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою". Тому усна подяка (після доопрацювання її змісту згідно пункту 2 відповіді) подана на особистому прийомі чи за визначеними телефонами (після надання необхідної інформації як от ПІБ та інше) підлягає реєстрації та розгляду відповідно до положень Закону.

__________________

 

 

Як правильно вирахувати строк виконання звернення громадян, датою виконання вважати дату прийнятого рішення  чи дату надання відповіді заявнику на звернення?

 

Відповідь:

 

Ст.40 КУ зобов'язує "розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк". 

 

Ст.20 Закону встановлює такий строк (термін) для розгляду та вирішення звернення, при цьому під розглядом звернення розуміється комплекс дій (в тому числі його вирішення), який завершується наданням відповіді, наприклад: 

 

ст.14 Розгляд пропозицій (зауважень) громадян - "розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду"

 

ст.15 Розгляд заяв (клопотань) - "приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань)"

 

ст.19 Обов'язки...щодо розгляду заяв чи скарг - "письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення".

 

Отже, з вищенаведених норм випливає, що звернення вважається виконаним, коли громадянину надано остаточну відповідь. Знайдемо цьому підтвердження в нормах діловодства: 

 

Інструкція з діловодства за зверненнями громадян...., (прийнята на підставі ст.13 Закону), надає нам такі роз'яснення, наприклад Додаток 4: 

 

"Дата, реєстраційний індекс документа про виконання - дата і реєстраційний індекс документа, в якому міститься остаточне рішення"

 

Крім того, Інструкція з діловодства за зверненнями громадян.... відсилає на ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ з документування управлінської інформації в електронній формі..., яка в свою чергу має наступні норми:

 

пункт 93: "Відмітка про закінчення виконання документа ...містить... короткі відомості про його виконання, наприклад:
До справи № 03-10
Лист-відповідь від 20.05.2017 № 03-10/01/802"

 

пункт 169: "Після завершення роботи над документом до реєстраційно-моніторингової картки автоматично вноситься відмітка про завершення його виконання...Відмітка про завершення виконання документа свідчить про те, що роботу над документом закінчено."

 

пункт 176: "Днем виконання...запитів, звернень...вважається день надсилання...відповіді" - ця норма стосується відповідей на кореспонденцію ВРУ, тим не менш дає загальне розуміння;

 

В свою чергу, ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ з документування управлінської інформації в електронній формі... відсилає на ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ з діловодства в міністерствах..., яка має наступні норми:

 

пункт 171: "Виконання документа передбачає збирання та опрацювання необхідної інформації, підготовку проекту відповіді на документ чи нового документа, його оформлення, погодження, подання для підписання (затвердження) відповідному керівнику".

 

Отже, датою виконання необхідно вважати дату надання остаточної відповіді заявнику на звернення, яка містить інформацію про вирішення, прийняття рішень щодо всіх порушених у зверненні питань.

__________________

 

 

Які терміни та строки щодо звернення громадян?

 

В який термін або строк звернення повинно бути зареєстровано в органі влади?

 

Відповідь: Усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження, а ті, що надійшли у неробочий день та час, - наступного після нього робочого дня.

Датою подання електронного звернення є дата надходження звернення на визначену електронну адресу або дата заповнення електронної форми та її відправлення. Якщо електронне звернення надійшло на визначену електронну адресу у неробочий день та час, то датою подання електронного звернення вважається наступний після нього робочий день.

 

В які терміни або строки повертається заявнику звернення, яке було оформлено без дотримання вимог Закону?

 

Відповідь: Звернення, оформлене без дотримання вимог до його оформлення (відсутні прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, суть звернення, підпис, електронна поштова адреса для електронного звернення) повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять календарних днів від дня його надходження.

 

В які терміни або строки звернення пересилається за належністю іншому органу?

 

Відповідь: Звернення, в якому порушено питання, яке не належить до компетенції органу влади, який отримав таке звернення та якому таке звернення адресовано, пересилається цим органом в термін не більше п'яти календарних днів за належністю відповідному органу чи посадовій особі (які мають повноваження вирішити порушене в зверненні питання), про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Закон не визначає термін чи строк для повідомлення громадянина про пересилання його звернення за належністю до іншого органу, проте логічно припустити, що таке повідомлення повинно формуватись та надсилатись громадянину одночасно (в той же день) з надсиланням супровідного листа та звернення громадянина іншому органу.

 

Які терміни та строки для прийняття рішення про припинення розгляду повторного звернення, яке було попередньо вирішено по суті?

 

Відповідь: Законом не зазначено конкретні строки та терміни, в які приймається рішення про припинення розгляду повторного звернення, яке було попередньо вирішено по суті, проте порядок слів "припинення розгляду" вказує на те, що це відбувається в процесі розгляду звернення, отже в межах загальних термінів та строків щодо розгляду звернення та надання відповіді заявнику.

 

В який термін чи строк подається скарга на незаконне рішення?

 

Відповідь: Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням.

Пропущений з поважної причини (наприклад, хвороба чи сімейні обставини) термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.

Примітка. Не слід плутати скаргу та заяву - повідомлення про порушення чинного законодавства, де відсутні вимоги щодо терміну такого повідомлення. В першому випадку вважається, що скаржника все влаштовує, якщо він не оскаржує незаконне рішення щодо нього (хоча варто визнати, що ця норма виписана не в дусі Конституції України), в другому випадку мета заяви - повідомлення припинити порушення, яке відбується в органі або органом, який зобовʼязаний впроваджувати права людини та забезпечувати правовий порядок.

 

 

В які терміни та строки розглядаються та вирішуються звернення громадян?

 

Звернення про строкам їх розгляду можна умовно поділити на 3 категорії: 

- звернення, які не потребують додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти календарних днів від дня їх отримання.

- звернення, які не можуть бути розглянуті негайно та потребують додаткового вивчення - протягом 1 місяця;

- звернення, які не можливо розглянути та вирішити протягом одного місяця  розглядаються та вирішуються протягом 45 календарних днів (про що повідомляється заявнику). 

 

Щоб краще зрозуміти ці категорії звернень наводимо приклад:

заявник звернувся до органу виконавчої влади з заявою - повідомленням про порушення цим органом Положення про громадську раду... в частині не утворення ініціативної групи не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення повноважень поточного складу громадської ради.

 

Отже, якщо заявник звернувся, наприклад, у вересні 2022 року, то ця заява не потребувала б додаткового вивчення,  адже чинною на той момент постановою КМУ було встановлено наступне: "формування нового складу громадських рад ... в період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування не проводиться". Отже заявнику можна було б негайно надати відповідь з зазначенням цієї норми та визнанням його заяви необгрунтованої.

 

Якщо ж заявник звернувся з такою заявою, наприклад, в жовтні 2021 року (коли вимоги щодо утворення ініціативної групи були чинними), то ця заява потребувала б додаткового вивчення та певних дій: аналізу пропозицій громадськості щодо участі в ініціативній групі, визначення та узгодження персонального складу ініціативної групи, підготовка та погодження проекту наказу про утворення ініціативної групи, підписання цього наказу, і в залежності від того, чи встигають посадові особи органу все це зробити розгляд та вирішення цієї б заяви зайняло б відповідно місяць або до 45 календарних днів.

 

На обгрунтовану письмову вимогу заявника строки розгляду його звернення можуть бути скорочено від зазначених вище.

Звернення пільгових категорій громадян розглядаються у першочерговому порядку.

 

 

Строки та терміни щодо електронних петицій

 

Електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором).

 

У разі невідповідності електронної петиції встановленим вимогам оприлюднення такої петиції не здійснюється, про що повідомляється автору (ініціатору) не пізніше строку, встановленого для оприлюднення (тобто протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором)).

 

Дата оприлюднення електронної петиції на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, відповідного органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об’єднання є датою початку збору підписів на її підтримку.

 

Електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається як петиція за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції.

 

Вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку збору підписів визначаються статутом територіальної громади.

 

Електронна петиція, збір підписів на підтримку якої здійснювався через веб-сайт громадського об’єднання і яка протягом установленого строку набрала необхідну кількість підписів на її підтримку, не пізніше наступного дня після набрання необхідної кількості підписів надсилається громадським об’єднанням органу, якому адресована петиція.

 

Інформація про початок розгляду електронної петиції, яка в установлений строк набрала необхідну кількість голосів на її підтримку, оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, відповідного органу місцевого самоврядування не пізніш як через три робочі дні після набрання необхідної кількості підписів на підтримку петиції, а в разі отримання електронної петиції від громадського об’єднання - не пізніш як через два робочі дні після отримання такої петиції.

 

Розгляд електронної петиції здійснюється невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду.

 

Якщо електронна петиція містить клопотання про її розгляд на парламентських слуханнях у Верховній Раді України або громадських слуханнях відповідної територіальної громади, автор (ініціатор) петиції має право представити електронну петицію на таких слуханнях. У такому разі строк розгляду електронної петиції продовжується на строк, необхідний для проведення відповідних слухань.

 

Відповідь на електронну петицію не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, якому вона була адресована.

 

Інформація про кількість підписів, одержаних на підтримку електронної петиції, та строки їх збору зберігається не менше трьох років з дня оприлюднення петиції.

__________________

 

 

Чи може орган надати усну відповідь, якщо звернення громадян надійшло на адресу органу в письмовій формі?

 

Відповідь:

 

1. Відповідно до статті 19 Закону: "Органи державної влади... зобов'язані: письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення". Отже, саме на заяву або скаргу установа зобов'язана надати саме письмову відповідь.  

 

2. Окремо треба звернути увагу на звернення, що подаються на особистому прийомі ч.4 ст.22 Закону: "Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина". Отже, якщо громадянин висловив бажання отримати усну відповідь навіть на заяву чи скаргу, подану на особистому прийомі, які не були вирішено безпосередньо на прийомі, то не буде порушенням ст.19 надати усну відповідь, так як ст.22 є більш спеціальною по відношенню до предмету регулювання.

 

3. Що стосується пропозицій, то ст.14 зобов'язує лише "повідомити громадянина про результати розгляду", не зазначивши форму повідомлення (тобто форму відповіді).  Хоча, якщо взяти весь масив висновків Верховного Суду щодо звернень громадян, то можна помітити, що судді поширюють ст.19 на всі звернення (тобто узагальнюють, не акцентуючи увагу на їх видах), отже поширюють і вимогу щодо письмової форми відповіді. Проте, знайти саме спеціалізоване рішення щодо правомірності надання усної відповіді на пропозицію, де б СВП стверджував, що Закон не зобов'язує надавати письмову відповідь, поки не вдається. 

 

Натомість є цікава постанова ВС від 02 жовтня 2019 року у справі №814/1885/15, яка побічно зачіпає ці питання та визнає порушення в не наданні письмової відповіді на звернення, що має ознаки пропозиції, наприклад:

 

"VI. Позиція Верховного Суду

 

33.          Одним з доводів касаційної скарги є те, що відповідь на звернення позивача від 18 березня 2015 року була надана позивачу усно.

 

34.          Водночас судами попередніх інстанцій установлено, що заява позивача, написана ним на особистому прийомі 18 березня 2015 року, була зареєстрована як звернення та містила дві групи питань: свобода розвитку і функціонування української мови; право на отримання паспорту.

 

35.          Протягом строку, установленого статтею 20 Закону № 393/96-ВР, відповідь на вказане звернення позивачу надіслано не було".

 

4. Крім того, не зовсім зрозуміло, яким чином можна надати громадянину усну відповідь на письмове звернення, якщо обов'язковими реквізитами письмового звернення (ст. 5 Закону) не є, наприклад, номер телефону. Хоча, в електронному зверненні - різновиду письмового звернення - громадянин може зазначити "відомості про інші засоби зв’язку з ним", тобто номер телефону наприклад, та попросити надати йому усну відповідь.

 

5. Враховуючи вищезазначене:

 

5.1. на заяву та скаргу відповідь за замовчуванням повинна надаватися письмово; усна відповідь надається на прохання громадянина;

 

5.2. щодо пропозиції бажано виходити з принципу, що громадянин має право обирати форму відповіді, тому, якщо в пропозиції громадянин заявляє клопотання отримати відповідь письмово на таку-то адресу, то треба надавати письмово (хоча б тому, що клопотання є різновидом заяви і відповідь обов'язково письмова). Якщо ж клопотання про письмову форму відповіді не зазначено, можна спробувати надати усно, проте під час надання усної відповіді громадянин може виявити незгоду та заявити клопотання про письмову форму.

__________________

 

 

Якщо питання у зверненні заявника розглянуто і вирішено позитивно на користь заявника, це стосується звернень на гарячу лінію, чи обов'язково надавати заявнику письмову відповідь, якщо зі слів заявника його звернення може бути закрито?

 

Відповідь: 

 

Стаття 19 Закону чітко зобов'язує: "письмово повідомляти громадянина про суть прийнятого рішення". 

 

В той же час в ситуації, коли громадянин звернувся на гарячу лінію і виклав своє звернення особі, уповноваженій вирішити його питання по суті, то це можна вважати особистим прийомом і діє норма ст.22 Закону: "Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення", тобто у випадку вирішення звернення по суті безпосередньо під час телефонної розмови відсутній обов'язок надання письмової відповіді.

 

__________________

 

 

Якщо скаржник постійно звертається з одним і тим же питанням на гарячу лінію, як реагувати на дані звернення і на які норми законодавства посилатися?

 

Відповідь: 

 

1. "Усне звернення викладається громадянином...через... телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою" (Ст.5 Закону).

 

2. "Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду" (ст.7 Закону).

 

3. "Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті", "Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення" (ст. 8 Закону).

 

4. Враховуючи вищевикладене:

 

Якщо скаржник звертається на "гарячу лінію" з питанням, яке вже вирішене вашим органом по суті, то таке звернення:

 

- необхідно зареєструвати;

 

- необхідно подати керівнику органу для прийняття рішення про припинення розгляду;

 

- необхідно повідомити про таке рішення скаржника, тобто надіслати йому відповідь за підписом керівника органу про припинення розгляду його звернення. така відповідь повинна бути вмотивованою, тобто містити відомості, що свідчать про вирішення порушеного питання по суті.

__________________

 

 

Чи повинні органи під час воєнного стану відповідати на звернення, надіслані на електронну пошту від осіб з російським громадянством?

 

Відповідь:

 

відповідно до частини третьої статті 1 Закону: "Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами".

 

Отже, для підтвердження наявності права на отримання відповіді на своє звернення громадянин Росії повинен надати документ, що підтверджує законність перебування на території України.

 

Тому можете направити відповідь з приблизно наступним змістом основної частини: "Для розгляду Вашого звернення відповідно до Закону України "Про звернення громадян" просимо надіслати копію документу, що підтверджує законність Вашого перебування на території України"".

 

Крім того, якщо підготовка відповіді передбачає розкриття якихось даних, то незалежно від особи заявника Ви не можете надавати інформацію "про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, у тому числі про їх переміщення територією України" та "про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості" "якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами", адже в умовах воєнного або надзвичайного стану це буде становити склад кримінальних злочинів згідно ст. 114-2 ККУ.

__________________

 

 

Чи потрібно надавати відповідь на звернення, яке надіслано органу з приміткою до відома або копія у переліку адресатів? При цьому розгляд по суті та надання відповіді буде здійснюватись органом вищого рівня, вказаним першим у переліку адресатів

 

Відповідь: 

 

відповідно до частини першої ст.5 Закону: "Звернення адресуються органам.......підприємствам, установам, організаціям..., до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань".

 

Відповідно до ч.3 ст.7 Закону: "Якщо питання, порушені в одержаному органом..... підприємствами, установами, організаціями....., не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення".

 

Отже, якщо в зверненні міститься хоча б одне питання, вирішення якого належить до повноважень установи (крім випадків подання скарги на діяльність самої установи), то відповідь повинна надаватися в межах повноважень установи саме на таке/такі питання. Якщо ж жодне з порушених питань не належить до повноважень установи, і в переліку адресатів є органи/установи, які мають повноваження вирішити всі порушені питання (поодинці чи сукупно), тоді відповідь не надається. Якщо ж в переліку адресатів відсутні органи/установи, які можуть вирішити в межах своїх повноважень всі порушені питання (за сукупністю повноважень цих органів), в такому разі необхідно переслати за належністю в термін не більше п'яти днів відповідному органу чи посадовій особі, які відсутні у переліку адресатів, про що повідомити громадянину, який подав звернення.

 

Крім того, враховуючи, що Інструкція з діловодства за зверненнями громадян... має відсильну норму на Типову інструкцію..., яка в свою чергу відсилається на іншу "Типову інструкцію з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади" для визначення загальних засад документування управлінської інформації в установах, то відповідно до пунктів 153-155 цієї Інструкції можна дійти висновку, що звернення з відміткою "до відома" "не підлягають реєстрації чи обліку у будь-який інший спосіб" (Додаток 4, на який посилається пункт 155).

 

В той же час, заявник може помилково вважати Вашу установу такою, що не має повноважень на вирішення порушених питань. Тому, рекомендується службі діловодства установи проводити попередній розгляд звернень не тільки за наявністю відмітки "до відома", проте і за змістом самого звернення.

__________________

 

 

Якщо особа відмовилася від скарги, чи потрібно готувати відповідь? Якщо так, то кому?

 

Відповідь: 

 

В залежності від обставин:

 

1. Якщо розгляд скарги ще не розпочався або під час опрацювання скарги не було виявлено порушень прав особи і така особа подає клопотання про припинення розгляду її скарги, то таке клопотання задовольняється, про що повідомляється особу (адже на її клопотання потрібно надати відповідь).

 

2. Якщо розгляд скарги вже розпочато та виявлено порушення прав цієї особи, навіть при наявності клопотання цієї особи про припинення розгляду її звернення, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний виконати приписи ст.19 Закону, зокрема: "забезпечувати поновлення порушених прав", які були розвинуті з положень ст.3 КУ: "Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави". Отже в такому випадку таке клопотання не задовольняється і особі надається відповідь на її скаргу, що містить "результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення".

__________________

 

 

Які бувають види звернення громадян? 

 

Відповідь: звернення громадян поділяються за змістом, способом подання/викладення, субʼєктами подання та їх кількістю.

 

Види звернення громадян за змістом: 

 

Пропозиція (зауваження) - "звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства".

Зверніть увагу, що визначення терміну пропозиції/зауваження не передбачає подання їх до установ, які не є органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

 

Скарга - "звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб".

Визначальним є те, що скарга вирішується та подається органу чи посадовій особі, яка має повноваження припинити порушення (перешкоджання в реалізації права або обмеження права) підпорядкованого органу чи посадової особи та відновити тим самим право скаржника.

 

Заява (клопотання) - "звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо".

 

Типи заяв: 

 

Заява про сприяння реалізації певного права чи прав заявника. Такі заяви підлягають обовʼязковому задоволенню, адже грунтуються на реалізації закріплених Конституцією чи законодавством прав (з урахуванням певних обмежень та умов для реалізації).

Різновидом цього типу заяви є заява на інформацію (наприклад, отримання пояснення від посадової особи) згідно висновників ВС, викладених в постанові від 6 лютого 2019 року у справі №818/929/17;

 

Заява - повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності органів влади та їх посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Підлягає обовʼязковому задоволенню у випадку, якщо заявник виявив дійсно порушення законодавства, адже субʼєкти владних повноважень зобовʼязані діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та не можуть порушувати цей порядок дії;

 

Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Зверніть увагу, що клопотання не можу бути усним (поданим за телефоном чи на особистому прийомі), а тільки письмовим (електронним або паперовим).

Ще однєю особливістю клопотання є те, що на відміну від заяви про сприяння реалізації права заявника, задоволення клопотання не є обовʼязковим, а відноситься до дискреції повноважень органу чи посадової особи, тобто на їх розсуд. Зазвичай в нормативно-правових актах дискреція та розсуд визначається наявністю слова "може". Наприклад, ст.20 Закону: "На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну", отже заявник клопоче про зменшення терміну розгляду його звернення, проте орган має право як задовольнити цю вимогу, так і відмовити.

 

Види звернень за способом подання/викладення

 

Звернення за способом подання/викладення поділяються на усні та письмові. Усні звернення викладаються на особистому прийомі чи за телефоном. Письмові звернення поділяються на паперові та електронні.

 

Види звернень за субʼєктами подання

 

За субʼєктами подання звернення (і відповідно особливостями розгляду звернень певних субʼєктів) можна поділити на звернення особливої категорії громадян та звернення звичайної категорії громадян (громадяни, які не відносяться до особливої категорії), звернення яких розглядається в стандартному порядку на загальних підставах.

 

Звернення особливої категорії громадян можна поділити на 3 підкатегорії (варто відмітити, що звернення певних осіб можуть належать одночасно до декілької підкатегорій):

 

- звернення Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни - їх звернення розглядаються особисто першими керівниками державних органів та органів місцевого самоврядування (статті 14-16 Закону);

 

- звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку (тобто, якщо в один день надходять звернення пільговика і звичайного заявника, то в першу чергу повинно бути розглянуто звернення пільговика) згідно ст. 20 Закону. Можуть бути 2 підходи, щодо тлумачення цієї норми Закону: перший підхід "абсолютний" - тобто, всі звернення пільговика незалежно від питання, яке він порушує в своєму зверненні, повинні розглядатися в першу чергу, враховуючи його уразливий стан, другий підхід "вибірковий" - тобто, лише ті звернення пільговика, в яких порушуються питання реалізації чи порушення права на пільгу, повинні розглядатись в першу чергу, інші звернення пільговика розглядаються в звичайному порядку;

 

- звернення ветеранів війни та праці, осіб з інвалідністю, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, багатодітних сімей, одиноких матерів та інших громадян, які потребують соціального захисту та підтримки - органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобовʼязані приділяти особливу увагу вирішенню проблем, з якими звертається ця категорія громадян (згідно пункту 1 Указу Президента);

 

- звернення жінок, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня", інвалідів Великої Вітчизняної війни, Героїв Соціалістичної Праці, Героїв Радянського Союзу, Героїв України - керівники органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування зобовʼязані узяти під особистий контроль розгляд звернень та забезпечення проведення першочергового особистого прийому цієї категорії громадян (згідно пункту 1 Указу Президента).

 

Види звернень за кількістю субʼєктів подання

 

Звернення за кількістю субʼєктів подання поділяються на індивідуальні (від 1 особи) та колективні (від 2 та більше осіб).

 

Підвидом колективного звернення є петиція.

Особливістю петиції є те, що подається вона виключно в електронному вигляді і виключно до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або органу місцевого самоврядування.

__________________

 

 

Чи мають діти право на звернення громадян

 

Відповідь: діти мають на право на звернення громадян.

Обгрунтування: дитина (особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше) має право на звернення, адже ЗУ "Про звернення громадян" не містить відповідних обмежень чи особливої процедури подання дітьми звернень. Крім того відсутні вимоги щодо зазначення віку особи, яка подає звернення.

 

Це також підтверджується положеннями ч.2 ст.9 ЗУ "Про охорону дитинства": "Діти мають право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, медіа та їх посадових осіб із зауваженнями та пропозиціями стосовно їхньої діяльності, заявами та клопотаннями щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення".

 

Також треба відмітити, що і батьки паралельно мають право на звернення громадян щодо питань захисту прав та інтересів своїх дітей відповідно до ст.154 Сімейного Кодексу України: "Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом". 

 

Крім того, в Класифікаторі звернень громадян за категоріями авторів звернень виокремлено таку категорію як "дитина" (підпункт 7.19. класифікатора).

__________________

 

 

На які звернення не поширюється  ЗУ "Про звернення громадян"? 

 

Відповідь: Законом встановлено ряд випадків, коли деякі звернення (заяви та скарги в певних сферах) подаються та розглядаються не в порядку ЗУ "Про звернення громадян", а саме:

 

- заяви вкладників до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати Фондом відшкодування в межах гарантованої суми, подаються та розглядаються відповідно до Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами;

 

- заяви про надання безоплатної правничої допомоги розглядаються в порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу",

в той же час  скарги на дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду звернень про надання безоплатної правничої допомоги, надання неякісної правничої допомоги подаються та розглядаються в порядку ЗУ "Про звернення громадян";

 

- заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, заяви про залучення особи до провадження як потерпілого, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, інші заяви, скарги та клопотання, подані згідно Кримінального процесуального кодексу України, розглядаються в порядку визначеному цим Кодексом;

 

- позовні заяви (скарги), інші заяви або клопотання у справі, подані згідно Цивільного процесуального кодексу України, розглядаються в порядку визначеному цим Кодексом;

 

- заяви про припинення трудового договору, заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням, заява працівника про гнучкий режим робочого часу, інші заяви, подані згідно Кодексу законів про працю України, розглядаються в порядку визначеному цим Кодексом. Варто відмітити, що скарги щодо дискримінації у сфері праці, а також скарги щодо мобінгу (цькування) на роботі подаються до та розглядаються уповноваженими органами відповідно до ЗУ "Про звернення громадян";

 

- заяви громадян про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції подаються та розглядаються в порядку, встановленому ЗУ "Про захист економічної конкуренції";

 

- заява про участь у доборі кандидатів на посаду судді,  заява про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади", заява до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендування кандидата для обрання на посаду судді безстроково, скарга (заява) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, інші заяви, скарги та клопотання, подані згідно ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" подаються та розглядаються в порядку, встановленому зазначеним законом;

 

- заяви особи, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків, про:

1) надання можливості ознайомитися із судовим рішенням у
приміщенні суду;

2) надання можливості виготовити копії судового рішення за
допомогою власних технічних засобів;

3) виготовлення копії судового рішення апаратом суду.

Зазначені заяви подаються та розглядаються в порядку, встановленому ЗУ "Про доступ до судових рішень";

 

- позовні заяви (скарги) або будь-які інші заяви або клопотання у адміністративній справі, подані згідно Кодексу адміністративного судочинства України , розглядаються в порядку визначеному цим Кодексом;

 

- заява викривача про отримання інформації про стан та результати розгляду, перевірки та/або розслідування у зв’язку із здійсненим ним повідомленням про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, заява про поновлення викривача на попередній роботі (посаді), інші заяви, подані згідно ЗУ "Про запобігання корупції", розглядаються в порядку встановленому зазначеним законом;

 

- клопотання та скарги у виконавчому провадженні, заява про відновлення виконавчого провадження, інші заяви у виконавчому провадженні подаються та розглядаються в порядку, в становленому ЗУ "Про виконавче провадження";

 

- Особливості розгляду скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";

 

- Особливості розгляду скарг громадян на реєстраційні дії, відмову в державній реєстрації, бездіяльність державного реєстратора визначаються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

 

 

P.S. В той же час, варто мати на увазі, що звернення з дотичних до вказаних НПА та випадків питань (наприклад, отримання пояснення чи мотивацію посадової особи, яка відмовилась розпочати кримінальне провадження), якщо ці питання не передбачені цими НПА,  розглядаються в порядку ЗУ "Про звернення громадян", що підтверджується численними висновками ВС 

__________________

 

 

Указ Президента України від 07.02.2008 № 109/2008 "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування"

 

З метою забезпечення реалізації та гарантування закріплених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, права громадян на участь в управлінні державними справами, а також підвищення ефективності роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування зі зверненнями громадян, ураховуючи необхідність об'єктивного, всебічного і вчасного розгляду звернень громадян відповідно до вимог законодавства України, керуючись частиною другою статті 102 Конституції України ( 254к/96-ВР ) та статтею 28 Закону України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ),
п о с т а н о в л я ю:

 

1. Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування вжити невідкладних заходів щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, обов'язкове одержання обгрунтованої відповіді, неухильного виконання норм Закону України "Про звернення громадян" ( 393/96-ВР ), упорядкування роботи зі зверненнями громадян, зокрема, щодо:

 

недопущення надання неоднозначних, необгрунтованих або неповних відповідей за зверненнями громадян, із порушенням строків, установлених законодавством, безпідставної передачі розгляду звернень іншим органам; викоренення практики визнання заяв чи скарг необгрунтованими без роз'яснення заявникам порядку оскарження прийнятих за ними рішень;

 

створення умов для участі заявників у перевірці поданих ними заяв чи скарг, надання можливості знайомитися з матеріалами перевірок відповідних звернень;

 

узяття під особистий контроль керівниками відповідних органів розгляду звернень та забезпечення проведення першочергового особистого прийому жінок, яким присвоєно почесне звання України "Мати-героїня", інвалідів Великої Вітчизняної війни, Героїв Соціалістичної Праці, Героїв Радянського Союзу, Героїв України; приділення особливої уваги вирішенню проблем, з якими звертаються ветерани війни та праці, інваліди, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, багатодітні сім'ї, одинокі матері та інші громадяни, які потребують соціального захисту та підтримки; запровадження постійного контролю за організацією роботи посадових та службових осіб зі зверненнями громадян;

 

з'ясування причин, що породжують повторні звернення громадян, систематичного аналізу випадків безпідставної відмови в задоволенні законних вимог заявників, проявів упередженості,
халатності та формалізму при розгляді звернень;

 

вжиття заходів для поновлення прав і свобод громадян, порушених унаслідок недодержання вимог законодавства про звернення громадян, притягнення винних осіб у встановленому порядку до відповідальності, в тому числі до дисциплінарної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків щодо розгляду звернень громадян;

 

забезпечення створення та функціонування гарячих ліній і телефонів довіри, проведення широкої роз'яснювальної роботи з питань реалізації громадянами права на звернення та особистий прийом.

 

2. Запровадити:

 

постійний моніторинг додержання законодавства з питань звернень громадян місцевими державними адміністраціями та їх структурними підрозділами, поклавши його здійснення на Секретаріат Президента України;

 

періодичні, не рідше одного разу на рік, особисті доповіді про стан роботи місцевих органів виконавчої влади зі зверненнями громадян:

 

- Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - перед Президентом України;

 

- голів районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій - перед Радою міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

 

3. Визнати за необхідне для сприяння громадянам у вирішенні за місцем їх проживання питань, з якими вони звертаються до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, утворити при Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київській та Севастопольській міських, районних державних адміністраціях постійно діючі комісії з питань розгляду звернень громадян на чолі з керівниками відповідних органів із включенням до їх складу представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів.

 

Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головам місцевих державних адміністрацій прозвітувати про утворення зазначених комісій у місячний строк та забезпечувати в подальшому проведення їх засідань не рідше одного разу на місяць.

 

4. Кабінету Міністрів України:

 

завершити підготовку та внести в шестимісячний строк у встановленому порядку до Верховної Ради України проект Адміністративно-процедурного кодексу, забезпечити його супроводження під час розгляду парламентом;

 

розробити та подати в шестимісячний строк у встановленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до законодавчих актів щодо вдосконалення правового регулювання питань гарантування права громадян на звернення, поновлення порушених прав і свобод заявників, запровадження нових форм взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, фізичними і юридичними особами, в тому числі можливості реалізації громадянами права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування шляхом подання звернень із використанням мережі Інтернет;

 

забезпечити після набрання чинності відповідними змінами до законів запровадження прийняття та розгляду звернень громадян, що подаються з використанням мережі Інтернет;

 

затвердити у тримісячний строк єдиний загальнодержавний класифікатор звернень громадян;

 

запровадити до 1 січня 2009 року єдину комп'ютерну систему обліку звернень громадян та контролю за вирішенням порушених у них питань в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування;

 

забезпечити впровадження у шестимісячний строк єдиної методики оцінки організації роботи зі зверненнями громадян в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування;

 

забезпечувати систематичне проведення перевірки стану організації роботи зі зверненнями громадян та висвітлення в засобах масової інформації результатів відповідної роботи за єдиною методикою;

 

забезпечити подання не рідше двох разів на рік центральними органами виконавчої влади доповідей Президентові України про стан організації роботи зі зверненнями громадян та вжиті заходи, спрямовані на забезпечення гарантування реалізації конституційного права громадян на звернення;

 

забезпечувати систематичне висвітлення органами виконавчої влади через засоби масової інформації та розміщення на офіційних веб-сайтах відповідних органів узагальнених матеріалів щодо організації роботи зі зверненнями громадян, графіків особистих прийомів громадян посадовими особами цих органів;

 

вжити додаткових заходів, спрямованих на поліпшення інформованості населення про стан роботи зі зверненнями громадян та надання правової допомоги з цих питань;

 

опрацювати питання щодо створення в районних державних адміністраціях окремих структурних підрозділів, відповідальних за організацію роботи зі зверненнями громадян;

 

забезпечувати участь представників центральних органів виконавчої влади у прийомі громадян, які звертаються до Президента України.

 

5. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

 

затвердити річні графіки перевірок додержання законодавства про звернення громадян у відповідних районних державних адміністраціях, передбачивши проведення перевірок діяльності кожної з них не рідше двох разів на рік, надати затверджені річні графіки Секретаріату Президента України;

 

оприлюднювати щоквартально у засобах масової інформації та на офіційних веб-сайтах відповідних органів узагальнені відомості про організацію роботи зі зверненнями громадян та вирішення порушених у них питань, надавати зазначені узагальнені відомості та дані щодо їх оприлюднення Секретаріату Президента України;

 

забезпечувати щомісячне проведення дня контролю, в рамках якого здійснювати виїзні перевірки стану виконання доручень, наданих місцевим органам виконавчої влади за результатами розгляду звернень громадян Президентом України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями;

 

визначити у місячний строк представників для участі у прийомі громадян, які звертаються до Президента України;

 

постійно аналізувати та узагальнювати питання, що порушуються у зверненнях громадян, особливо повторних, виявляти причини, що їх породжують та за результатами такого аналізу вносити в установленому порядку пропозиції щодо розв'язання найбільш актуальних проблем, зокрема внесення змін до актів законодавства України.

 

6. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям:

 

затвердити у десятиденний строк графіки проведення особистого прийому громадян посадовими особами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, передбачивши, зокрема, участь в особистому прийомі заступників керівників відповідних органів, проведення особистого прийому не рідше чотирьох разів на місяць, у тому числі двох особистих виїзних
прийомів громадян, та забезпечувати проведення прийомів громадян за затвердженими графіками;

 

надавати Секретаріату Президента України інформацію, документи та матеріали, необхідні для здійснення постійного моніторингу додержання місцевими державними адміністраціями та їх структурними підрозділами законодавства з питань звернень громадян.

__________________

 

 

Закон України "Про звернення громадян"

 

Цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

 

Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Звернення громадян

 

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

 

Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.

 

Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

 

Стаття 2. Законодавство про звернення громадян

 

Законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

 

Звернення вкладників до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати Фондом відшкодування в межах гарантованої суми розглядаються в порядку, встановленому законодавством про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

 

Стаття 3. Основні терміни, що вживаються в цьому Законі

 

Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

 

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

 

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

 

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

 

Стаття 4. Рішення, дії (бездіяльність), які можуть бути оскаржені

 

До рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:

 

порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);

 

створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;

 

незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

 

Стаття 5. Вимоги до звернення

 

Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

 

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

 

Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23-1 цього Закону.

 

Звернення може бути усним чи письмовим.

 

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

 

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

 

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

 

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

 

Звернення про надання безоплатної правової допомоги розглядаються в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

 

Стаття 6. Мова звернень і рішень та відповідей на них

 

Застосування мов у сфері звернень громадян і рішень та відповідей на них визначає Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

 

Стаття 7. Заборона відмови в прийнятті та розгляді звернення

 

Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

 

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

 

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

 

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

 

Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню

 

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

 

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

 

{Положення частини другої статті 8, за яким не розглядаються "звернення осіб, визнаних судом недієздатними", визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 8-р/2018 від 11.10.2018}

 

Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

 

Стаття 9. Заборона переслідування громадян за подання звернення і неприпустимість примушування їх до його подання

 

Забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб за критику у зверненні їх діяльності та рішень.

 

Ніхто не може бути примушений до подання власного чи підписання колективного звернення або участі в акціях на підтримку звернень інших осіб чи організацій.

 

Стаття 10. Заборона розголошення відомостей, що містяться у зверненнях

 

Не допускається розголошення одержаних із звернень відомостей про особисте життя громадян без їх згоди чи відомостей, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законом, та іншої інформації, якщо це ущемлює права і законні інтереси громадян. Не допускається з'ясування даних про особу громадянина, які не стосуються звернення. На прохання громадянина, висловлене в усній формі або зазначене в тексті звернення, не підлягає розголошенню його прізвище, місце проживання та роботи.

 

Ця заборона не поширюється на випадки повідомлення інформації, що міститься у зверненні, особам, які мають відношення до вирішення справи.

 

Стаття 11. Звернення до об'єднань громадян

 

Одержані об'єднаннями громадян звернення із зауваженнями і пропозиціями щодо їх діяльності розглядаються цими об'єднаннями та їх органами відповідно до статутів об'єднань, а заяви і скарги на ущемлення чи порушення ними прав громадян - згідно з цим Законом.

 

Стаття 12. Сфера застосування цього Закону

 

Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".

 

Стаття 13. Діловодство щодо звернень громадян

 

Діловодство щодо звернень громадян ведеться в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

Розділ II
ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН

 

Стаття 14. Розгляд пропозицій (зауважень) громадян

 

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

 

Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

 

Стаття 15. Розгляд заяв (клопотань)

 

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

 

Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

 

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

 

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

 

Стаття 16. Розгляд скарг громадян

 

Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

 

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

 

Скарги на рішення загальних зборів членів колективних сільськогосподарських підприємств, акціонерних товариств, юридичних осіб, створених на основі колективної власності, а також на рішення вищих державних органів вирішуються в судовому порядку.

 

Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.

 

{Положення другого речення частини четвертої статті 16 стосовно звернення зі скаргою в інтересах недієздатних осіб лише їх законними представниками визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 8-р/2018 від 11.10.2018}

 

Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.

 

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

 

Особливості розгляду скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

 

Особливості розгляду скарг громадян на реєстраційні дії, відмову в державній реєстрації, бездіяльність державного реєстратора визначаються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

 

Стаття 17. Термін подання скарги

 

Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або посадовій особі вищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не розглядаються.

 

Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу.

 

Рішення вищого державного органу, який розглядав скаргу, в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржено до суду в термін, передбачений законодавством України.

 

Стаття 18. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги

 

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право:

 

особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;

 

знайомитися з матеріалами перевірки;

 

подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;

 

бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;

 

користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;

 

одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;

 

висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;

 

вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

 

Стаття 19. Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг

 

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

 

об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

 

у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;

 

на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;

 

скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;

 

забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;

 

письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;

 

вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;

 

у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;

 

не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;

 

особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

 

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев'ятого частини першої цієї статті.

 

Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян

 

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

 

На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

 

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

 

Стаття 21. Безоплатність розгляду звернення

 

Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.

 

Стаття 22. Особистий прийом громадян

 

Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян.

 

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян.

 

Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками.

 

Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

 

Стаття 23. Організація прийому громадян вищими посадовими особами

 

Вищі посадові особи держави - Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем'єр-міністр України - здійснюють прийом у встановленому ними порядку.

 

Стаття 23-1. Електронна петиція, порядок її подання та розгляду

 

Громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.

 

В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім’я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. На веб-сайті відповідного органу або громадського об’єднання, що здійснює збір підписів, обов’язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію.

 

Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.

 

Відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції.

 

Для створення електронної петиції до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування її автор (ініціатор) заповнює спеціальну форму на офіційному веб-сайті органу, якому вона адресована, або веб-сайті громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, та розміщує текст електронної петиції.

 

Електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором).

 

У разі невідповідності електронної петиції встановленим вимогам оприлюднення такої петиції не здійснюється, про що повідомляється автору (ініціатору) не пізніше строку, встановленого для оприлюднення.

 

Дата оприлюднення електронної петиції на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, відповідного органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об’єднання є датою початку збору підписів на її підтримку.

 

Відповідні органи державної влади, органи місцевого самоврядування та громадські об’єднання під час збору підписів на підтримку електронної петиції зобов’язані забезпечити:

 

безоплатність доступу та користування інформаційно-комунікаційною системою, за допомогою якої здійснюється збір підписів;

 

електронну реєстрацію громадян для підписання петиції;

 

недопущення автоматичного введення інформації, у тому числі підписання електронної петиції, без участі громадянина;

 

фіксацію дати і часу оприлюднення електронної петиції та підписання її громадянином.

 

Електронна петиція, яка в установлений строк не набрала необхідної кількості голосів на її підтримку, після завершення строку збору підписів на її підтримку розглядається як звернення громадян відповідно до цього Закону.

 

Електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається у порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції.

 

Вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку збору підписів визначаються статутом територіальної громади.

 

Електронна петиція, збір підписів на підтримку якої здійснювався через веб-сайт громадського об’єднання і яка протягом установленого строку набрала необхідну кількість підписів на її підтримку, не пізніше наступного дня після набрання необхідної кількості підписів надсилається громадським об’єднанням органу, якому адресована петиція, із зазначенням інформації про дату початку збору підписів, дату направлення електронної петиції, загальну кількість та перелік осіб, які підписали електронну петицію (чи посилання на джерело такої інформації в мережі Інтернет), строк збору підписів, назву та адресу електронної пошти громадського об’єднання.

 

Інформація про початок розгляду електронної петиції, яка в установлений строк набрала необхідну кількість голосів на її підтримку, оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, відповідного органу місцевого самоврядування не пізніш як через три робочі дні після набрання необхідної кількості підписів на підтримку петиції, а в разі отримання електронної петиції від громадського об’єднання - не пізніш як через два робочі дні після отримання такої петиції.

 

Розгляд електронної петиції здійснюється невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду.

 

Якщо електронна петиція містить клопотання про її розгляд на парламентських слуханнях у Верховній Раді України або громадських слуханнях відповідної територіальної громади, автор (ініціатор) петиції має право представити електронну петицію на таких слуханнях. У такому разі строк розгляду електронної петиції продовжується на строк, необхідний для проведення відповідних слухань.

 

Порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування, визначається відповідно Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, місцевою радою.

 

Про підтримку або непідтримку електронної петиції публічно оголошується на офіційному веб-сайті Президентом України - щодо електронної петиції, адресованої Президенту України, Головою Верховної Ради України - щодо електронної петиції, адресованої Верховній Раді України, Прем’єр-міністром України - щодо електронної петиції, адресованої Кабінету Міністрів України, головою відповідної місцевої ради - щодо електронної петиції, адресованої органу місцевого самоврядування.

 

У відповіді на електронну петицію повідомляється про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обґрунтуванням.

 

Відповідь на електронну петицію не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, якому вона була адресована, а також надсилається у письмовому вигляді автору (ініціатору) електронної петиції та відповідному громадському об’єднанню, яке здійснювало збір підписів на підтримку відповідної електронної петиції.

 

У разі визнання за доцільне викладені в електронній петиції пропозиції можуть реалізовуватися органом, якому вона адресована, шляхом прийняття з питань, віднесених до його компетенції, відповідного рішення. Президентом України, Кабінетом Міністрів України, народними депутатами України за результатами розгляду електронної петиції можуть розроблятися та вноситися в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекти, спрямовані на вирішення порушених у петиції питань.

 

Інформація про кількість підписів, одержаних на підтримку електронної петиції, та строки їх збору зберігається не менше трьох років з дня оприлюднення петиції.

 

Розділ III
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН

 

Стаття 24. Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про звернення громадян

 

Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України.

 

Стаття 25. Відшкодування збитків громадянину у зв'язку з порушенням вимог цього Закону при розгляді його скарги

 

У разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку.

 

Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

 

Стаття 26. Відповідальність громадян за подання звернень протиправного характеру

 

Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством.

 

Стаття 27. Відшкодування витрат по перевірці звернень, які містять завідомо неправдиві відомості

 

Витрати, зроблені органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією незалежно від форм власності, об'єднанням громадян, медіа у зв'язку з перевіркою звернень, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадянина за рішенням суду.

 

Стаття 28. Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян

 

Контроль за дотриманням законодавства про звернення громадян відповідно до своїх повноважень здійснюють Верховна Рада України, народні депутати України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Уповноважений з прав людини Верховної Ради України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети, депутати місцевих рад, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щодо підпорядкованих їм підприємств, установ та організацій.